Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського

Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського
Hamlet polski. Portret Aleksandra Wielopolskiego

Автор Яцек Мальчевський
Час створення 1903
Розміри 100 × 148 см
Матеріал Полотно (основа для живопису)
Техніка Олійний живопис
Місцезнаходження Варшава (Національний музей)

«Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського» — картина Яцека Мальчевського, написана у 1903. Зображує алегоричного онука Олександра Велопольського і два різних бачення долі польського народу.

Опис

Польський Гамлет знаходиться в колекції Національного музею у Варшаві.

Портрет Олександра Велопольського написаний у 1903 році, і є одним з найвідоміших творів Яцека Мальчевського. Велопольский, польський політик[1][2][3], член уряду Королівства, на початку 1860-х років намагався маневрувати між інтересами окупантів і польського населення. Фігура розташована в центрі композиції, в оточенні двох жінок. Олександр одягнений у жовто-зелене і підперезаний мішечком, в якому замість куль — тюбики з фарбою. Герой задумливо тягне за пелюстки ромашку.

Аналіз

Картина є символічниою та патріотичною, це можна побачити декількома способами.

Жінки, розміщені на обох сторонах картини є алегорією двох різних баченнь долі батьківщини. Розташована праворуч літня жінка з білим волоссям, одягнена в темні мантії, на її обличчі — вираз смутку, відчаю і усвідомлення свого становища. Вона втілює в собі Польщу поневолену.

Лівіоруч — молода дівчина, напівоголена, в момент розриву пут. Вона сповнена енергії. Вона символізує «Молоду Польщу» — здатну до дії.

Зображення може бути інтерпретоване як вибір правильного шляху і майбутньої долї Батьківщини на початку нового століття. Ця дилема явно співвідноситься з головним героєм Гамлета, драми Вільяма Шекспіра. Олександр Велопольський є прикладом особи, котра робить важке рішення.

Робота є виразом турботи про майбутнє Польщі.

Примітки

  1. Agnieszka Ławniczakowa: Jacek Malczewski.
  2. Elżbieta Sarnowska-Temeriusz: Studia o metaforze.
  3. Dorota Kudelska: Dukt pisma i pędzla.

Посилання

Література

  • Beate Störtkuhl: Kunst und Nation: Krakaus Entwicklung zur kulturellen Hauptstadt desgeteilten Polen in der späten Habsburgermonarchie, in: Gun-Britt Kohler, Rainer Grübel, Hans Henning Hahn (Hrsg.), Habsburg und die Slavia, Frankfurt am Main 2008, ISBN 978-3-631-53123-5, S. 353—387.
Kembali kehalaman sebelumnya