План — система умовного поділу кінематографічного простору (тобто простору, представленого на екрані).
Плани розрізняють за:
розміром
розташуванням
змістом
Поділ за розміром
В цьому розумінні План — «розмір» зображення, спіймане об'єктивом.
Поділ планів за розміром — поняття умовне. Кожна школа кіно має свої умовні визначення розміру.
Деталізація збільшення:
Деталь (скорочення: «дет.»), макровеликий план (макро план) — наприклад, для залучення уваги до конкретної деталі об'єкта (згадаймо вухо в «Солярісі»Андрія Тарковського). План, при якому на весь екран зображені очі персонажа також називають «італійським» — назва походить від спагеті-вестернів. Детальний план може зосередити глядача на найменших дрібницях — недопалок, пожмакана записка…
Середній, перший середній план — використовувався для показу взаємодії двох і більше об'єктів (або тіло людини по груди).
Середній, другий середній — використовувався у зйомках вестернів, щоб показати героя з кобурою. В наш час оптимальний план при зйомці 16:9. Цей масштаб додає до міміки ще й жести. На екрані ми побачимо одного, або кількох людей, які можуть спілкуватись, змінюючи взаємне розташування.
Широкий план — наближений вигляд, але камера все ще охоплює більшу частину тіла акторів.
Загальний план (віддалений) — для показу місця дії (наприклад, людина в середовищі). Не призначений для міміки, але жест залишається дієвим інструментом. Досить широкий кут огляду, де охоплюються всі актори.
Оглядовий план — кадр з дуже широким ракурсом, який показує місце дії сцени. Він знайомить глядача з місцем подій. Оглядовий план може не містити жодних акторів.
Дальній план — використовувався також для показу місця дії (наприклад, крихітна людина на тлі ландшафту).
Адресний план — різновид загального плану, призначений для позначення місця і часу дії. Вживання терміна характерніше для телебачення.
Поділ за розміщенням
У цьому сенсі виділяються три основні плану:
передній (ближній) план
середній план
задній (дальній) план
Поділ за змістом
У цьому сенсі виділяють такі плани.
основний план (основна лінія оповіді)
другорядний (фоновий, політичний, соціальний, історичний) план
У залежності від сприйняття і особистого прочитання того чи іншого кінематографічного твору другорядний план може виявитися основним і навпаки.
