Золота печатка нагадує квадрат. Ширина сторін цього квадрата дорівнює 2,347 см, висота — 0,887 см. На вершині печатки розміщено кільце-держак у вигляді змії для церемоніального мотузка. Вага печатки — 108,7 г. На тильній стороні печатки у три рядки, зліва направо, вигравіюваний напис п'ятьма китайськими ієрогліфамишрифтом для печаток: Ханськийваняпонської[6] країни На (漢委奴国王).
Ця золота печатка була знайдена 12 квітня1784 року на південному пляжі Канаї острова Сіка провінції Тікудзен. Її знайшов місцевий селянин Камбей під час сільськогосподарських робіт. За переказами печатка знаходилась під великим каменем, в оточенні трьох пласких кам'яних брил. Селянин відніс знахідку в повітову управу, а тамтешній управитель передав її до чиновників роду Курода в уділі Фукуока. Місцевий конфуціанець Камеї Наммей у китайській хроніці «Книги Пізньої Хань» віднайшов згадки про цю печатку і вистановив дату її виготовлення — 57 рік по Р. Х. До 1978 року знахідка зберігалась в скарбниці роду Курода, але після цього була подарована місту Фукуока. 1990 року печатку помістили у новостворений міський музей. Пам'ятку супроводжує пояснювальний напис з «Переказів про східних варварів» 85 сувоя «Книги Пізньої Хань»:
Року 57, японська країна На принесла данину. Її посли назвали себе великими мужами дафу. Ця країна знаходиться на крайньому півдні японських країв. Імператор Гуан У дарував На печатку з мотузкою[7]
Від часу знаходження печатки неодноразово висловлювались припущення про те, що це середньовічна або новітня підробка. Наразі більшість аргументів вказують на автентичність пам'ятки. Особливе місце серед них посідає знахідка в 1981 році в провінції ЦзянсуКНР золотої печатки 58 року, що нагадує японський аналог.
↑Ієрогліф „довіряти“ (委) вважається скороченням ієрогліфа „Японія“ (倭).
↑Акт надання китайським імператором печатки з титулом «ханського вана», тобто «китайського короля», означав встановлення сюзеренсько-васальних відносин між імператором і правителем країни На. Перший визнавав право другого правити країною На і торгувати з Китаєм, а другий визнавав свою залежність від першого і зобов'язувався виплачувати йому данину. Ця система китаєцентричничних міжнародних відносин була нормою в Східній Азії. Згодом вона була поширена монголами на Русь у вигляді системи ярликів.
Джерела та література
(яп.) Печатки // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.