Петров Олексій Леонідович (військовик)

Петров Олексій Леонідович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	3 січня 1979(1979-01-03) Трифонівка
Смерть	23 серпня 2014(2014-08-23) (35 років) біля с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області (пропав безвісти)
Alma Mater	Національна академія Національної гвардії України
Військова служба
Приналежність	Україна
Рід військ	Національна гвардія України
Формування	19 ПОГП, начальник служби озброєння
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Іловайськ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2019, посмертно)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петров.

Петров Олексій Леонідович (нар. 01979-01-033 січня 1979 — пом. 02014-08-2323 серпня 2014, с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області) — український військовослужбовець 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України, майор (підполковник посмертно).

Пропав безвісти (орієнтовно) 23 серпня 2014 року біля с. Лисиче Амвросіївського району Донецької області.

Життєпис

Олексій Петров народився 1979 року в селі Трифонівка (Великоолександрівський район, Херсонська область). 1996 року здобув атестат про повну середню освіту, вступив до харківського Військового інституту Національної гвардії України. Завершив навчання 2001 року; для подальшого проходження військової служби новоспеченого був направлений в частину ВВ МВС у Миколаєві. В званні старшого лейтенанта був призначений начальником служби артилерійського озброєння херсонської частини внутрішніх військ.

Під час російсько-української війни служив у званні майора начальником служби озброєння 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України (в/ч 3039 (Миколаїв)

Обставини загибелі

Зник безвісти в бою 23 серпня 2014 року на блокпосту біля с. Лисиче Амвросіївського району на Донеччині. За іншими даними зник безвісти в районі м. Амвросіївка^[1].

В списках полонених Олексій Петров не значився. За інформацією місцевих мешканців нібито чеченці, котрі повернулися підібрати загиблих, закопували два тіла^[2]. Відтак, 8 жовтня 2014 року його тіло було знайдене пошуковцями в одній із могил і доправлене до моргу в м. Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК. 2018 року його смерть підтверджено за молекулярно-генетичною експертизою.

Похований Олексій Петров у місті Запоріжжя на Кушугумському кладовищі.

Без Олексія лишились батьки, дружина та донька.

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (посмертно, 31 січня 2019)^[3].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 7, місце 2
• Вшановується 23 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[4]

Примітки

1. Трое нацгвардейцев из Николаева находятся в плену у российско-террористических войск, 23.09.2014(рос.)
   Помогите найти Петров Алексей Леонидович майор ВСУ 3039(рос.)
2. Колона йде в пекло (бій під Лисиче, 23 серпня 2014 г.)
3. Указ Президента України від 31 січня 2019 року № 26/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
4. У Залі пам'яті на території Міноборони відбувся ранковий церемоніал вшанування загиблих Українських героїв

Джерела

• Петров Олексій Леонідович // Книга пам'яті полеглих за Україну.