Переносність телефонних номерів (англ. mobile number portability, MNP) або збереження номера при зміні оператора — можливість користувачів мобільних телефонів зберігати свій телефонний номер попри перехід від одного оператора мобільного зв'язку до іншого.
З поширенням мобільного зв'язку все більш популярною ставала думка про те, що абонент повинен мати можливість зберігати свій телефонний номер навіть після переходу до іншого оператора. Вважається що це зміцнює конкуренцію між операторами.
Тому з кінця 1990-х — початку 2000-х років у багатьох країнах запроваджено вимогу для операторів забезпечувати перенесення телефонних номерів за бажанням абонентів.
Ці вимоги різняться в різних державах. У деяких країнах переносити номер можна тільки в межах свого регіону. Майже ніде (за винятком США, Канади та Ізраїлю) номер стаціонарного телефону не можна перенести на мобільний або навпаки. Процедура перенесення номера триває від кількох хвилин до кількох днів і може бути безкоштовною за законом, або ж вимагає сплати певної комісії.
Досвід країн Євросоюзу, у яких запроваджено послугу, свідчить, що вона послуговується невеликим попитом[1]: у Великій Британії за вісім років нею скористалися близько 8 % відсотків абонентів (1 % на рік), у Німеччині — 1 % за чотири роки.
Послуга MNP у багатьох країнах світу[2]:
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації вперше планувала запровадити цю послугу з 20 грудня 2013 року, однак пізніше через технічні труднощі термін було перенесено на 1 липня 2014 року[3].
У березні 2014 повідомлялося про чергове перенесення впровадження послуги через судові претензії з боку операторів Київстар та МТС на невизначений термін[4][5].
25 січня 2015 року між регулятором і найбільшими операторами було попередньо узгоджено умови запровадження послуги[6]. Порядок перенесення номерів було ухвалено НКРЗІ 31 липня й зареєстровано Мін'юстом 21 серпня 2015 року. Послуга платна для абонентів. Розмір плати встановлюватиме оператор-отримувач, який сплачуватиме за послуги адміністратору централізованої бази перенесених номерів. Адміністратором визначено Український державний центр радіочастот (УДЦР)[7]. Порядок схвалили найбільші мобільні оператори. Передбачалося, що послуга стане доступною абонентам у першій половині 2016 року[8]. У вересні 2015 року планувалося впровадження MPN у березні 2016. УДЦР розпочав процедуру державної закупівлі послуг зі створення і впровадження централізованої бази даних і 25 січня 2016 року визначив переможця тендеру. Однак, 18 березня 2016 року Антимонопольний комітет скасував результати тендеру через скарги інших учасників[9][10]. У жовтні 2016 року строк впровадження зсунувся на 2017 рік через судову тяганину між учасниками тендеру[11]. На початку 2017 року було укладено договір і розпочалися практичні заходи щодо впровадження послуги. Завершення заходів планувалося орієнтовно до кінця 2017 року[12].
На нараді 24 травня 2017 року цей строк було підтверджено[13][14]. Зокрема, на жовтень-листопад 2017 року планувалася дослідна експлуатація процесу перенесення.
У березні 2019 року на сайті ТриМоб було анонсовано запуск послуги з 1 травня 2019 року[15]. Надання послуги почало діяти у запланований день запуску[16].
За два місяці послугою скористалися 9630 абонентів. Лідером за відтоком абонентів став Київстар, який втратив 4818 клієнтів[17]. Станом на 18 грудня 2019 року мобільні номери перенесли понад 36 тисяч українців[18].
Станом на 7 квітня 2021 року в Україні було перенесено близько 120 тис. мобільних номерів, а близько 80 тис. заявників отримали від мобільних операторів відмову. Тоді ж Міністерство цифрової трансформації України повідомило, що з 1 грудня 2021 року має запрацювати спрощена процедура зміни мобільного оператора зі збереженням номера[19].
{{cite journal}}
|issue=