Парламентські вибори в Нідерландах 2023 — дострокові загальні вибори в Нідерландах, заплановані на 22 листопада 2023 року для обрання членів Палати представників (Другої палати Генеральних штатів)[3][4]. Очікувалося, що вибори відбудуться 2025 року, але після того, як 7 липня 2023 року четвертий уряд Рютте подав у відставку через розбіжності щодо імміграційної політики, були призначені позачергові вибори[5]. Чинний прем'єр-міністр Марк Рютте оголосив, що не поведе свою партію на вибори й що він йде з політики[6].
В результаті виборів 2021 року був сформований четвертий уряд Рютте, до якого увійшли представники Народної партії за свободу і демократію (VVD), Християнсько-демократичного заклику (CDA), Демократів 66 (D66) і Християнського союзу (CU). Марк Рютте залишився на посаді прем'єр-міністра[7].
Уряд пішов у відставку 7 липня 2023 року після того, як чотири партії не змогли домовитися щодо запропонованого обмеження на возз'єднання сімей для біженців, які тікають від збройних конфліктів[5][8].
10 липня 2023 року прем'єр-міністр Марк Рютте оголосив, що не буде знову балотуватися як головний кандидат від VVD і піде з політики, коли новий уряд буде офіційно призначений. Інші партійні та парламентські лідери також оголосили, що не повернуться, зокрема Сіґрід Кааґ (D66), Вопке Гукстра, Пітер Герма (обидва — CDA)[9], Аттьє Куйкен (PvdA)[10], Кіс ван дер Стаайж (SGP)[11], Фарід Азаркан (DENK)[12], Ліане ден Гаан (позапартійна)[13], Нілюфер Ґюндоган (позапартійна)[14] та Сільвана Саймонс (BIJ1)[15]. Джессі Клавер оголосив, що, попри те, що він хоче залишатися членом парламенту, він не висуватиме свою кандидатуру на посаду лідера альянсу Партії праці та Зелених. Крім того, нинішня спікерка Палати представників Віра Берґкамп не буде висувати свою кандидатуру на переобрання[16].
Відповідно до статей C.1, C.2 і C.3 виборчого закону, вибори до Палати представників відбуваються кожні чотири роки в березні, якщо не оголошуються позачергові вибори. 150 членів Палати представників обираються за пропорційною системою відкритими списками. Кількість місць у списку визначається за допомогою методу д'Ондта. Для того, щоб отримати право на розподіл місць, список повинен набрати кількість голосів, що дорівнює або перевищує квоту Гера (1 повне місце), тобто існує виборчий поріг у 0,67 %[17]. Виборці мають право голосувати за преференційним правом. Місця, отримані списком, спочатку розподіляються між кандидатами, які за результатами преференційного голосування отримали щонайменше 25 % від квоти Гера (фактично 1/4 місця або 0,17 % від загальної кількості голосів), незалежно від їхнього місця у виборчому списку. Якщо кілька кандидатів зі списку долають цей поріг, їхній порядок визначається на основі кількості отриманих голосів. Місця, що залишилися, розподіляються між кандидатами відповідно до їхнього місця у виборчому списку[18][19].
Політичні партії, які оголосили про участь у виборах:
Omroep Zeeland, L1
На додаток до традиційних дебатів, серію дебатів між двома або трьома партійними лідерами організовує програма новин NOS op 3. Дебати транслюються через засоби масової інформації програми, такі як радіо та YouTube. Дебати транслюються в режимі реального часу і проводяться в присутності обраної групи молодих людей, які, окрім глядачів, що дивляться пряму трансляцію на YouTube, ставлять кандидатам різні запитання[63].
Засновник і лідер «Форуму за демократію» Тьєррі Боде зазнав нападу з парасолькою 26 жовтня 2023 року після прибуття до Гентського університету[64][65].
20 листопада 2023 року на Боде знову напали, цього разу в Гронінгені, і він був госпіталізований[66].