Пам'ятник Тарасові Шевченку являє собою бронзову скульптуру висотою 5,5 м та вагою 5 т. Скульптура за задумом автора монументу зображує Тараса Шевченка у віці 40-45 років[1]. Пам'ятник було відлито на Київському художньо-промисловому комбінаті[2].
За задумом автора проєкту Івана Чумака скульптура Тараса Шевченка мала бути встановлена на високому постаменті із граніту, однак, через брак коштів пам'ятник встановили на низенькій мармуровій плиті, придбаному в того ж Київського художньо-промислового комбінату. У 2004 році голова Луганської ОДАОлександр Єфремов обіцяв Іванові Чумаку встановити скульптуру на високому постаменті відповідно до проєкту[3].
Історія
Луганський міський виконавчий комітет у травні 1992 року ухвалив рішення про встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку на Червоній площі міста. 1995 року було оголошено конкурс проєктів пам'ятника, у якому за результатами двох турів перемогла робота Івана Чумака. Через особливості проєкту Чумака та через геологічні особливості Червоної площі, майбутній пам'ятник було неможливо там встановити, тому у березні 1996 році Луганська міська рада новим рішенням визначила площу Героїв Великої Вітчизняної війни новим місцем для пам'ятника[3].
Створення пам'ятника проходило протягом 1997 року у Києві у бункері художньо-промислового комбінату, де через незадовільні умови роботи Іван Чумак захворів на рак[5], що стало причиною його смерті. Для заощадження часу і коштів макет скульптури створювався з гіпсу, а не з глини[3]. По завершенні роботи у 1998 році Луганська міськрада відмовилась виплачувати гонорар скульптору через «відсутності юридичних підстав для легальної виплати гонорару». На початку 2004 року Іван Чумак подав до суду на Луганську міськраду з вимогою погашення боргу за роботу над пам'ятником; 19 березня 2004 року, за кілька годин до смерті скульптора, суд постановив задовольнити його вимоги[5].
Встановлення пам'ятника відбулося 22 травня1998 року у дні всеукраїнського свята на честь поета «В сім'ї вольній, новій»[2][6]. Проти встановлення пам'ятника у місті виступали місцеві члени Комуністичної партії України та проросійські активісти[4][7]. Основною причиною протесту стали чутки, що площу Героїв Великої Вітчизняної війни після встановлення пам'ятника перейменують на площу імені Тараса Шевченка[3].
З моменту початку російської окупації місцевими проросійськими діячами неодноразова висувалась ідея знесення пам'ятника Тарасу Шевченку або його заміну іншим монументом[8][9], проте так зване «керівництво ЛНР» таку ідею відкинуло[10].
.png)
