Наталія Миколаївна Павлусенко (нар. 19 лютого 1972, Київ) — українська художниця, яка працює в жанрі історичного портрету та займається історичною реконструкцією; автор серії художніх портретів «Герої козацької України», член Національної спілки художників України з 2019 року.
Наталія Павлусенко народилась 1972 року в Києві у родині художників-монументалістів і змалечку виховувалась в осередку поваги і любові до рідної культури. Неабиякий вплив на неї здійснив приклад батьків, — Миколи і Любові Павлусенків — які намагалися берегти і примножувати українські традиції як всередині сім'ї, так і у власній творчості[1].
1990 року Наталія з відзнакою (за фахом) скінчила Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка, де навчалася на живописному відділенні. У 2000 році вона завершила навчання на кафедрі образотворчого мистецтва у Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка[2].
Після здобуття освіти Наталія певний час вчителювала в Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва, де викладала живопис і малюнок, працювала в Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, а також керувала дитячою художньою студією[2].
У 2006 році художниця почала працювати над серією художніх портретів «Герої козацької України»[джерело?].
Однією з головних тем творчості мисткині є історія України, її популяризація серед народу та знищення так званих «білих плям».
Проте, козацькою тематикою мистецька діяльність художниці не обмежується. Свідченням цього є, зокрема, низка натюрмортів, що були написані Наталією: з хризантемами, з трояндами, з папугою[3]; роботи, присвячені єврейській тематиці та Холокостові під назвою «Варшавське гетто».
Наталія Павлусенко — учасниця багатьох виставок, як колективних, так і персональних. Її виставкова діяльність поєднується з просвітницькою. Адже сама художниця проводить екскурсії своїми виставками, зустрічається із школярами та студентами. І в цьому напрямі співпрацює з Аннабеллою Моріною (ГО «Почайна»).
«Герої козацької України» — мистецький проєкт, спрямований на підвищення рівня обізнаності українських громадян стосовно їх історичної спадщини. Передумовою його створення стала відсутність портретів деяких історичних діячів доби Козаччини та низька якість — з історичного та художнього погляду — тих, що збереглися.
Як зазначає художниця , ідея виникла через бажання покращити існуючі, а також створити нові образи, опираючись на дослідження історичної галузі.
Така діяльність вимагає здійснення ґрунтовної пошукової роботи та кооперації з фахівцями. Саме тому Наталія під час створення полотен співпрацювала з директоркою Музею гетьманства Галиною Яровою, докторкою історичних наук Ольгою Ковалевською, дослідником та знавцем історичного костюму Сергієм Шаменковим, кандидатами історичних наук Володимиром Панченком, Олексієм Сокирком та іншими[4].
Також, 2012 року художниця співпрацювала з акторами Київського академічного театру ім. І. Франка — Лесем Задніпровським, Тарасом Жирком, Володимиром Нечепоренком, Анатолієм Чумаченком — які позували їй під час роботи. Саме написання з натури допомогло відтворити природну позу, поставу та досягти відчуття так званої «живості» героїв. Пізніше, 2014 року, як натуру Наталя почала використовувати безцінний фотоматеріал українських військових, наприклад — зображення майора Збройних сил України, учасника АТО Олександра Мороза, з якого був написаний портрет Северина Наливайка[5]
Щодо подальших перспектив і розвитку художньої серії, то у одному з інтерв'ю художниця зізналася, що в майбутньому серія може бути доповнена портретами видатних осіб не тільки чоловічої, а й жіночої статі, адже формування образу тогочасної жінки також є однією з нагальних потреб та прогалин української культури[6][неавторитетне джерело].
{{cite book}}
|pages=
{{cite web}}