1777 року Вовководський повіт (Марієнтальський повіт) виділено із Самарського повіту (колишня Самарська паланка Запорозької Січі) Азовської області з центром у планованому місті Вовководськ (сучасний Павлоград); місто та повіт перейменовано відповідно на Маріенполь й Марієнпольський за планами Катерини II переселити кримських греків до міжріччя Самари та Вовчої,
1779-1783 роки Павлоградський повіт у складі Азовської губернії (перейменований Марієнпольський повіт); приозівський Павлівський (Павлоградський) повіт перейменовано на Маріупольський 1779 року з остаточним переселенням туди кримських греків,
місто Павлоград із передмістями Піски, Подвірки, Приточилівка, слободами за Приточилівкою, біля єврейського кладовища та міськими Павлоградськими хуторами.
Джерела
Заруба В. М. Історико-статистичні описи Новомосковського та Павлоградського повітів. Дніпро: Ліра, 2018. 278 с.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)