Коронація слова
Людмила Леонідівна Охріменко — українська письменниця.
Народилася 11 жовтня 1961 року у місті Синельникове Дніпропетровської області. Довгий час жила і працювала у Криму. Зараз[коли?] мешкає у Харкові. Має три вищі гуманітарні освіти. Волонтерка.[1]
З 2014 року їздила з гуманітарними місіями у Луганську та Донецьку області задля допомоги добровольчим формуванням і підрозділам ЗСУ. Писати почала ще у дитинстві, але вважала свою творчість аматорством. Війна й окупація рідного Криму стали поштовхом для активної творчості й публікацій. Вважає, що українці не вчать рідну мову, вони її згадують!
Фіналістка на здобуття премії у конкурсі «Коронація слова» у номінації «Інклюзивна література» за оповідання "Заїда", 2018 рік.
Спеціальна відзнака за найкращий роман («Оскар») на воєнну тематику Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у 2021 році.
Лауретка премії імені Миколи Томенка за найкращу коротку прозу, 2023 рік за книжку "Волонтерські історії 2014-2022".
Лауреатка премії імені Михайла Чабанівського, 2024 рік за повість "Далека блакитна далечінь".