4 травня 1917 р. на першому засіданні обраний секретарем «Комітету допомоги українцям-виселенцям при Українській Центральній Раді».[2]
У 1920 р. працював у видавництві «Рух» у Харкові. Розстріляний більшовиками за зв'язки з Українським Центральним Повстанчим Комітетом. За однією з версій, це відбулося у Мелітополі.
Автор праці «Розвиток української національно-політичної думки».
Кармазіна, Марія (2015). Між історією і політикою / Історик ідей Юліан Охримович (40-51) / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. ISBN 978-966-02-7606-2.