Після навчання в Академії дизайну та мистецтв в Харкові, Нєшева переїхала до Києва, де стрімко зростала як художниця. У наступні роки Нєшева провела 6 персональних виставок і створила понад 50 картин. Її картини донині експонуються у приватних галереях України, в Інституті сучасного мистецтва, Маямі.
У 2014 році Нєшева, попри те, що була однією з найвидатніших українських художниць свого часу, розпочала кар’єру тату-майстрині. У 2017 році відкрила тату-студію «Nesheva Art Room» у Києві. Нєшеву незмінно називають однією із найкращих та затребуваних майстринь мінімалістського татуювання в Україні, відомої своїми татуюваннями довгих гілок та квітковим стилем. Клієнтура Нєшевої включає найвідоміших українських артистів, таких як Надя Дорофєєва, Євген Філатов, Ната Жижченко та Ірина Горова. За останні роки Нєшева розширила свою роботу на сфери моди та графічного дизайну.
Дитинство та юність
Уляна Нєшева народилася 26 листопада 1983 року в Керчі[3].
Бабуся Ангеліна Воложніна прищепила Уляні любов до мистецтва, водивши її в художні музеї Дрездена, де Нєшева надихалася шедевром Рафаеля «Сикстинська Мадонна». У 1990 році вступила до Школи образотворчого мистецтва Романа Сердюка[4]. Нєшева з раннього дитинства виявила пристрасть і здібності до малювання. Вчителі, зокрема художник Віктор Запорожець, помітили її мистецькі здібності, а мати заохочувала її талант і будь-які творчі починання. У травні 1998 року, у 15 років, Нєшева екстерном закінчила Керченську середню школу імені Желябова. У 1999 році почала брати приватні заняття в української академічної художниці Тетяни Диднік[5].
У 2000 році Нєшева переїхала до Харкова, де вступила до Академії дизайну і мистецтв. У 16 років Нєшева вперше вирушила в дорогу самостійно; як вона заявила: «Перше, що я зробила, це купила полотно та кілька тюбиків для олійних фарб, і це був момент, коли я знайшла свій напрямок як художниця. З того часу я працюю лише олійним живописом, для акрилових фарб, як і для гуаші, у мене немає внутрішньої сили»[6]. В той самий час вона зацікавилася плівковою фотографією та графікою, продовжувала вдосконалювати свої навички художниці, створюючи багато ілюстрацій, літографій і концептуальних фотографій[7].
Живопис
Нєшева розпочала свою художню кар’єру на початку 20-х років, досліджуючи різні техніки живопису та створюючи графіку переважно для місцевих видань. Згодом вона виробила стиль, який поєднував абсолютну замкнутість, «консервацію» смислів, божевільну гру колірної палітри, фотографічну точність, яка не переступає межу фотореалізму, і здатність впустити глядача всередину[8]. Свій прорив як художниці Нєшева зробила в червні 2010 року, коли зайняла перше місце на Kyiv Art Week; того ж року вона показала свої роботи на Berlin Art Week[9].
У наступні роки Нєшева застосовувала все більш експериментальний підхід у своєму мистецькому стилі[10]. За 6 років, з 2010 по 2016, Нєшева провела шість персональних виставок і створила понад 50 картин. Її підхід до творів мистецтва незмінно багатий, нюансований і спонукає до роздумів[11]. Нині роботи Нєшевої можна знайти в Інституті сучасного мистецтва в Маямі та переважно в приватних колекціях[12][13].
Після навчання в Академії дизайну та мистецтв в Харкові, Нєшева переїхала до Києва, де відбулося її стрімке зростання як художниці. У наступні роки Нєшева провела 6 персональних виставок і створила понад 50 картин. Її картини донині експонуються у приватних галереях України, в Інституті сучасного мистецтва, Маямі.
У березні 2015 року Нєшева створила ілюстрації до книги поезії Арташа Адріасова «Острівне буття»[14].
Попри те, що вона різностороння художниця, Нєшева згадує про живопис як про улюблений вид мистецтва: "Картина — як дзеркало. Ніколи не побачиш у відображенні того, чого немає всередині. Татуювання вмирають разом з людьми, а картини будуть жити вічно"[15].
Татуювання
У 2014 році, попри свій успіх художниці, Нєшева вирішила спробувати себе в іншій формі мистецтва, про що заявила: «Одного разу я відчула потребу в новому способі самореалізації, і я вирішила зануритися в мистецтво татуювання. В результаті інтригуюче знайомство переросло в любов до життя. Для мене татуювання – це перш за все мистецтво, а коли мистецтво перетворюється на невіддільну частину особистості, воно викликає захват»[16][17]. Своє перше тату кота на плечі вона зробила у 16 років у невідомій студії в Керчі. Однак інтерес Нєшевої до мистецтва татуювання піднявся на новий рівень, коли її друг Андрій Безпам'ятний, який займається реалістичнимтатуюванням, показав їй, як користуватися машинкою[18]. Їй знадобилося два дні, щоб навчитися, і вона освоїла навички, зробивши перше татуювання на собі: двоголової дівчини в сукні, яка символізує її тісний зв'язок з сестрою[19].
Багато знаменитостей мають татуювання Нєшевої: Надія Дорофєєва, Євген Філатов, Ната Жижченко[20]. Вона відома своїм унікальним мінімалістичним стилем тату з найтоншими лініями та лаконічним сюжетом. За її словами: «Я почала працювати в мінімалізмі інтуїтивно, просто плавно перейшла від графіки до того, що мені близьке. Мінімалізм — це чистота ліній, лаконізм, стриманість і елегантність. Особливість таких татуювань в тому, що вони стають гармонійним доповненням до витончених ліній тіла з його кольором шкіри, всіма цими родимками та кісточками»[21]. На довгий час гілочка лаванди стала фірмовим знаком її стилю татуювання[22]. Як зазначила Нєшева: «Моя популярність прийшла з татуюванням довгої гілки для одного з моїх клієнтів. Тоді такі ескізи взагалі ніхто не вважав татуюванням. Але це був момент, який точно визначив мій стиль. Зараз можна знайти багато подібних татуювань, і кожного разу, коли я їх бачу, я відчуваю гордість бути першою»[23][24][25]. Відома як одна із піонерок у квітковому та мінімалістичному стилях, Нєшева вважається однією з найкращих тату-майстрів України[26][27][28].
4 лютого 2017 року Нєшева відкрила власну тату-студію «Nesheva Art Room» у Києві[29]. У листопаді 2019 року стала членкинею Національної асоціації тату України та суддею першого в Україні онлайн-фестивалю тату[30][31].
У листопаді 2020 року Уляна Нєшева відкрила нову тату-студію «6:19», дотримуючись концепції мінімалізму як відображення свого стилю та мистецького бачення[32]. Над дизайном проєкту працювало Архітектурне бюро Balbek Bureau[32][33].
Мода
Нєшева проявила себе і в модному бізнесі. У 2012 році вона заявила про зацікавленість працювати в індустрії модного дизайну, сказавши: «Мені завжди було важко знайти простий одяг, який не відволікав би увагу від мого обличчя. Тому я вирішила створити власний бренд: речі настільки прості, що їх можна назвати ескізами одягу. Я займалася лише дизайном і всією візуальною частиною»[34]. Вона запустила лінію одягу «NESHEVA Sketch Clothing» разом зі своєю подругою Валерією, однак через пів року партнерство припинилося, але участь Нєшевої у світі моди не закінчилася[35]. У 2015 році вона співпрацювала з українським лейблом TTSWTRS, оскільки основою для кожної нової колекції бренду були роботи відомих тату-майстрів з усього світу[36]. Вона створила чуттєві мінімалістичні малюнки, щоб вони органічно поєднувалися з одягом, адже бренд створює одяг як другу шкіру, а татуювання – як єдиний надійний спосіб його прикрасити, що демонструє самовираження та свободу[37].
У 2017 році Nike випустила білу колекцію, яка складалася з головних хітів бренду – від всіх моделей Nike Air Max 90 до модів, розроблених спеціально для спортсменів Nike Cortez, тут Нєшева була моделлю для Air Force 1[38]. У 2018 році Нєшеву запросили взяти участь у спільному проєкті Puma і Buro 24/7[39].
14 липня 2019 року Нєшева у співпраці з українськимювелірним брендом Côte & Jeunot випустила капсульну колекцію підвісок і сережок. Її ілюстрації були перетворені на вироби із золота та срібла[40].
Художнє мистецтво
Перехід Нєшевої від невідомої до популярної художниці відбувся за короткий час. У 2008 році вона переїхала до Києва і почала працювати над своїм першим великим твором. У червні 2010 року Нєшева брала участь у міжнародному мистецькому тижні сучасного мистецтва Kyiv Art Week, де її помітила критика.
Свій прорив як художниці Нєшева зробила у 2010 році, коли її картина «Блакитна кров» посіла перше місце і поїхала на Berlin Art Week. Зокрема Леонора Янко, українська галеристка, була вражена її роботами та запросила Нєшеву на її першу персональну виставку, яка відкрилася у травні 2011 року в художній галереї Hudgraf, Київ[41].
У 2011 році Нєшева представила свої роботи на Petersburg Art Week, Росія. У червні 2011 року вона створила студію у своїй київській квартирі, де розпочала серію картин для майбутньої персональної виставки. Першою ретроспективою її творчості стала виставка «NoConcept» у галереї Мистецький простір 365, Київ у 2011 році[42][43]. 7 грудня 2011 року дві картини «Череп Чічкана» та «Очі» з колекції «NoConcept» були продані на аукціоні для приватних колекцій Василя Бондарчука та Олени Вінницької, аукціоністом був Володимир Дантес[44][45]. Традиційно трактування творів Нєшевої на візуальному рівні виходить із приглушеного емоційного тону репрезентованого порівняно з реально зображеним. Наприклад, як зазначає Art Ukraine, «у сучасному мистецтві, яке так сильно покладається на текст та ідеї, відсутність концепції сприймається як концепція. Тому назва проєкту Нєшевої «NoConcept» може здатися простою, ніби це ще одна нонконформістська гра, "бунтарське мистецтво". Але на цій виставці, на відміну від більшості сучасного мистецтва, ви не знайдете нічого, що говорить про протест чи закликає до чогось. Більшість робіт, представлених на виставці, це портрети. Тобто зображення облич людей, те, що в історії мистецтва зазвичай (і іноді помилково) називають "портрет". Але це не портрети реальних людей і навіть не збірні образи. Зроблено фотореалістично, але все ж не повністю дотримуючись умовності техніки, її героям не бракує реальності. Ці «зліпки» реальності дуже схожі на руки доісторичних людей у печерах – вони існують незалежно від того, ким і навіщо їх створили»[46].
У 2012 році Нєшева брала участь у Фестивалі сучасного мистецтва «Арт Олімп» (Київ) та у «Першому Одеському міжнародному фестивалі мистецтв» (Одеса). 14 березня 2012 року картина Нєшевої «Синій пес» була представлена лотом на благодійній акції «Поділися теплом душі з чотирилапим другом» для збору коштів для благодійного фонду «Сіріус», притулку для тварин[47][48][49].
22 листопада 2012 року відбулася друга виставка Нєшевої «ДРАМА» в галереї «Мистецький простір 365», Київ[50][51]. Нєшева розповіла про свою творчість: «Душі, закохані, в прострації. Невагомість. Пристрасть. Благодать. З/без облич, без масок, без кордонів… «ДРАМА» — серія картин із зображенням напівоголених жіночих тіл. Це аж ніяк не відверта вульгарність і навіть не еротика – це просто жінка. Жива жінка, запакована в тишу. Кожне з цих тіл несе в собі емоцію, яка шукає уваги та комфорту, яка не може вирватися. Ці картини мовчать, але голосно мовчать»[52]. У грудні 2012 року в журналі «Місто» були опубліковані картини Нешевої «Жінка» та «Без думок».
У 2013 році Нєшева брала участь у Фестивалі сучасного мистецтва, Київ. У 2013 році Нєшева мала виставку «Ретроспектива» в Mainstream Girls Gallery, Київ. Ця виставка показала художницю, відкрила для широкої публіки масштаби її давнього й небаченого мистецтва й стала переломним моментом, який ознаменував початок нового періоду творчості авторки[53]. 29 листопада 2013 року Нєшева була одним із художників, представлених на виставці «Хайп» у Kosoy Kaponir Fortress, Київ[54].
У квітні 2014 року Greter Art Centre, Київ, організував виставку «Фенікс. Відродження»[55]. Нєшева була однією з чотирьох представлених художниць та художників разом з Марією Кривопішиною, Петрою Рубар, всесвітньо відомим скульптором Дмитром Ів, роботи якого знаходяться в приватній колекції Патрисії Каас і Моніки Беллуччі[56]. Ця виставка була актуальною для соціокультурного розвитку та суспільства загалом, оскільки підіймає тему контрасту зовнішнього та внутрішнього стану душі, виходячи на новий рівень сприйняття[57]. Якщо виставка «Фенікс. Відродження» несла тему відродження, реставрації, то роботи художників ілюстрували неоднозначну ідею смерті заради життя. Суть виставки – показати перехід від минулого до сьогодення і такого ефемерного майбутнього[58].
У червні 2014 року в Greter Art Center відбулася ще одна масштабна виставка «Ілюзія ... Реальність?»[59] Нєшева була представлена разом з Лілією Ісик і Петрою Рубар[60]. Свою серію картин Нєшева називає «драматичною розповіддю, сповненою тонкої емоційності та фотографічної точності зображення»[61]. Як зазначила Дарина Фіалко для журналу «Укур’єр»: «Серед експонованих робіт Нєшевої можна закохатися в чорно-білі картини, які, як зазначено в пресрелізі, «голосно мовчать». Від них мороз по шкірі, наче полотна розмовляють із глядачем: голосно й пошепки, строго й чуттєво»[62].
У 2016 році українська артдилерка Анна Тураєва запропонувала Нєшевій виставити серію своїх робіт на «Art Basel», головному артшоу в Америці, що пропонує платформу для відомих художників[63][64]. П'ять картин Нєшевої: «Голубка», «Дівчина в мускусі», «Чорне полум'я», «Береза», «Череп» і «Очі» донині експонуються в Інституті сучасного мистецтва Маямі[65]. У грудні 2016 року Нєшева представила свої картини на художній виставці в рамках Fashion Air Days в Центрі сучасного мистецтва М17, Київ[66].
У 2022 році видання ArchDaily оприлюднило список номінантів на архітектурну премію Building of the Year 2022. Проєкт Balbek Bureau "Татустудія 6:19" (студія Уляни Нєшевої) був номінований у категорії Interior Architecture[67].
Нєшева – різнобічна художниця, за свою кар’єру створила понад 50 картин, створила ілюстрації до книг, велику кількість малюнків, графіки та різноманітних проєктів. Це неповний список важливих мистецьких робіт, створених Нєшевою з 2011 по 2013 рік[69].
Ini adalah nama Korea; marganya adalah Lee. Lee Si-wonLahir29 Agustus 1987 (umur 36)Seoul, Korea SelatanPendidikanUniversitas Nasional Seoul[1]PekerjaanAktrisTahun aktif2012-sekarangNama KoreaHangul이시원 Hanja李時媛 Alih AksaraI Si-wonMcCune–ReischauerI Siwŏn Lee Si-won (Hangul: 이시원; Hanja: 李時媛; lahir 29 Agustus 1987) adalah aktris asal Korea Selatan. Filmografi Film Tahun Judul Peran 2013 10 Minutes Song Eun-hye 2014 Tinker Ticker...
Map of the biggest reservoirs of the Czech Republic This is a list of reservoirs in the Czech Republic, larger than 2 square kilometres. Reservoir District Area(km²) Depth(m) River Lipno Český Krumlov, Prachatice 48.7 22 Vltava Orlík Písek, Příbram 27.32 74 Vltava Nové Mlýny III Břeclav 16.68 7.8 Thaya Švihov Kutná Hora, Benešov, Havlíčkův Brod, Pelhřimov 16.02 55.7 Želivka Slapy Prague-West, Benešov, Příbram 13.92 58 Vltava Nechranice Chomutov 13.38 46 Ohře Nové Mlýny...
يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها...
2015 Total Nonstop Action Wrestling pay-per-view event Bound for Glory (2015)Promotional poster featuring various TNA wrestlersPromotionTotal Nonstop Action WrestlingDateOctober 4, 2015CityConcord, North CarolinaVenueCabarrus ArenaAttendance1,800[1]Pay-per-view chronology ← PreviousSlammiversary Next →Slammiversary Bound for Glory chronology ← Previous2014 Next →2016 The 2015 Bound for Glory was a professional wrestling pay-per-view (PPV) event produced by ...
Sporting event delegationGuam at the2016 Summer OlympicsIOC codeGUMNOCGuam National Olympic CommitteeWebsitewww.oceaniasport.com/guam/in Rio de JaneiroCompetitors5 in 3 sportsFlag bearer Benjamin Schulte[1]Medals Gold 0 Silver 0 Bronze 0 Total 0 Summer Olympics appearances (overview)1988199219962000200420082012201620202024 Guam competed at the 2016 Summer Olympics in Rio de Janeiro, Brazil, from August 5 to 21, 2016. This was the territory's eighth consecutive appearance at the S...
English prince & son of Henry IV (1387–1421) Not to be confused with Thomas, 2nd Earl of Lancaster. Thomas of LancasterDuke of ClarenceDrawing of his tomb effigyBornAutumn 1387[1]Probably LondonDied22 March 1421 (aged 33)Battle of Baugé, Anjou, FranceBurialCanterbury Cathedral, KentSpouseMargaret Holland (m. 1411)IssueJohn of Clarence (illegitimate)HouseLancasterFatherHenry IV of EnglandMotherMary de Bohun Thomas of Lancaster, Duke of Clarence (c. autumn 1387 – 22 March 1421)...
This article is about the rapper Nach. For other uses, see NACH. This biography of a living person needs additional citations for verification. Please help by adding reliable sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libelous.Find sources: Nach rapper – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (October 2016) (Le...
فيكتور روزن معلومات شخصية الميلاد 5 مارس 1849(1849-03-05)تالين الوفاة 23 يناير 1908 (58 سنة)سانت بطرسبرغ مواطنة الإمبراطورية الروسية عضو في الأكاديمية الروسية للعلوم، وأكاديمية سانت بطرسبرغ للعلوم [لغات أخرى]، والأكاديمية الملكية الهولندية للفنون والعلوم إخوة...
← 2013 • • 2021 → Primarias presidenciales de Chile Vamos de 2017Candidato a la Presidencia de Chile Fecha Domingo 2 de julio de 2017[1] Tipo Primaria presidencialNivel nacional Duración de campaña 2 al 29 de junio Debate (s) 15 de junio de 2017 (radio)26 de junio de 2017 (TV) Demografía electoral Hab. registrados 13 307 439[2][3][nota 1] Votos válidos 1 418 138 Resultados Sebastián Piñera – In...
American high school in Buffalo, New York Bennett High SchoolAddress2885 Main StreetBuffalo, New York 14214United StatesCoordinates42°56′38″N 78°49′56″W / 42.94389°N 78.83222°W / 42.94389; -78.83222InformationFunding typePublicMottoOptima Futura(The Best is Yet to Be)OpenedSeptember 8, 1925StatusNow called Lewis J. Bennett High School of Innovated TechnologySchool districtBuffalo Public SchoolsSchool number200Grades9–12Color(s)Blue and orange ...
2023 American sitcom For the disability rights group, see Not Dead Yet. Not Dead YetGenreSitcomCreated byCasey Johnson&David WindsorBased onConfessions of a Forty-Something F**k Upby Alexandra PotterStarring Gina Rodriguez Hannah Simone Lauren Ash Rick Glassman Joshua Banday Angela E. Gibbs Music byTranscendersCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of seasons1No. of episodes13ProductionExecutive producers Gina Rodriguez McG Mary Viola Corey Marsh Dean Holland Casey John...
1974 TV film The Mark of ZorroFilm posterGenreWesternActionAdventureWritten by John Taintor Foote (screenplay) Brian Taggart (teleplay) Based on the story The Curse of Capistrano by Johnston McCulley Directed byDon McDougallStarringFrank LangellaRicardo MontalbánTheme music composerDominic FrontiereCountry of originUnited StatesOriginal languageEnglishProductionProducersRodrick PaulRobert C. ThompsonProduction locations Old Tucson: 201 S. Kinney Road, Tucson, Arizona San Xavier del Bac Missi...
American non-profit organizationThis article is an orphan, as no other articles link to it. Please introduce links to this page from related articles; try the Find link tool for suggestions. (October 2023) Muslim Writers Collective (MWC) is a non-profit organization dedicated to promoting storytelling in the Muslim American community.[1] The organization holds monthly open mics across the country featuring spoken word, poetry, comedy, music, and other art forms.[2][3]&...
Bulevar de BakúDənizkənarı Milli Park Bakú, Azerbaiyán Azerbaiyán Datos de la rutaTipo BulevarInauguración 26 de marzo de 1909Ubicación 40°21′36″N 49°50′14″E / 40.36, 49.8371[editar datos en Wikidata] El Bulevar de Bakú (en azerí: Dənizkənarı Milli Park, también conocido como paseo marítimo de Bakú o Parque Nacional) es un paseo inaugurado en 1909[1] que recorre la costa de Bakú, la capital de Azerbaiyán. Su historia se r...
Kilián Ignác Dientzenhofer Información personalNombre en alemán Kilian Ignaz Dientzenhofer Nacimiento 1 de septiembre de 1689 o 1 de septiembre de 1690 Praga (Reino de Bohemia) Fallecimiento 18 de diciembre de 1751 Praga (Reino de Bohemia) Sepultura Malostranský hřbitov FamiliaPadre Christoph Dientzenhofer Información profesionalOcupación Arquitecto y contratista Movimiento Barroco [editar datos en Wikidata] Kilian Ignaz Dientzenhofer (Praga, 1 de septiembre de 1689 - 18 de ...
List of events ← 1972 1971 1970 1973 in South Africa → 1974 1975 1976 Decades: 1950s 1960s 1970s 1980s 1990s See also: List of years in South Africa The following lists events that happened during 1973 in South Africa. Incumbents State President: Jim Fouché.[1] Prime Minister: John Vorster. Chief Justice: Newton Ogilvie Thompson. Events January 8 – Two South African policemen are killed and two injured in an explosion near the Zambezi River in north-western Rhodesi...
В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Тейлор. Томас Гриффит Тейлорангл. Thomas Griffith Taylor Томас Гриффит Тейлор Дата рождения 1 декабря 1880(1880-12-01) Место рождения Лондон, Англия Дата смерти 5 ноября 1963(1963-11-05) (82 года) Место смерти Сидней, Австралия Страна Австралия...
Victor HugoNi Victor Hugo babaen ni Étienne Carjat, 1876Dagiti salaysayNayanakVictor Marie HugoSaan a mabigbigan apetsa. Dagiti tawen ket nasken nga adda 4 a numerona (agusar kadagiti umuna asero para kadagiti tawen a < 1000).Besançon, PransiaNatay22 Mayo 1885 (edad 83)Paris, PransiaTrabahoMannaniw, dramaturgo, nobelista, manalaysay, artista ti makitkita, estadistaPakipagilianPransesLiterario a tignayRomantisismoPirma Ni Victor Hugo, wenno ti napno a nagan Victor Marie Hugo (Panangibalik...
هذه المقالة عن سيرة شخصية ذات ملحوظية ضعيفة، وقد لا تستوفي ملحوظية الأشخاص، ويحتمل أن تُحذف ما لم يُستشهد بمصادر موثوقة لبيان ملحوظية الشخصية. (نقاش) (مارس 2016) عبد الله الزاحم معلومات شخصية الميلاد 1350 هجريبلدة القصب، السعودية الوفاة 1423 هجريالمدينة المنورة، السعودية ...