Новороманівка (Сімферополь)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Новороманівка.

Новороманівка Сімферополь
Новороманівка Автостанція «Західна» в Новороманівці, 2012 рік.
Загальна інформація
44°54′42″ пн. ш. 34°04′14″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Центральний район
Поштовий індекс	95000
Головні вулиці	Севастопольська, 2-гої Гвардійської Армії, Димитрова, Целінна, провулок Ключовий
Карта
Новороманівка Новороманівка (Сімферополь)

Новороманівка (крим. Novoromanivka), також район автостанції Західна (рос. район автостанции Западная) — мікрорайон у місті Сімферополь, в Центральному районі міста, колишнє село.

Назва

Тролейбус на кінцевій Новороманівки, 2014 рік.

Спочатку назва писалася як «Ново-Романівка», але після 1944 року зустрічається лише «Новороманівка».

Назва району залишилася у назві кінцевої зупинки тролейбусів «Новороманівка кільце».

Зараз здебільшого район відомий за автостанцією «Західна», що розташована на його території.

Опис

Розташований на південно-західній околиці міста, по Севастопольській вулиці, між районами Бор-Чокрак (Заводське) на півночі та Яни Бор-Чокрак (Фонтани) на півдні.

Головні вулиці: Севастопольська, 2-гої Гвардійської Армії, Димитрова, Целінна, провулок Ключовий.

Забудова сформована малоповерховим приватним будівництвом переважно 50-60-х років побудови. Також у районі представлені сучасні котеджні об'єкти, побудовані на кшталт таун-хаусів.^[1]

На території району знаходиться автостанція «Західна» та однойменний ринок. Автостанція обслуговує один міжміський маршрут (Сімферополь — Бахчисарай), а також всі приміські в межах південно-західної частини Сімферопольського району, і практично всі Бахчисарайського району.^[2]

До райну ходить тролейбус № 5, кінцева зупинка — м/н Новороманівка, Новороманівка-кільце.

Історія

Вперше Новороманівка зустрічається в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 як хутір товариства Ново-Романівка при селах Бор-Чокрак і Ягмурча Підгородньо-Петрівської волості Сімферопольського повіту.^[3]

За Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року, в селі Ново-Романівка, Бор-Чокракської сільради Сімферопольського району, числилося 70 дворів, їх 29 селянських, населення становило 178 осіб, з них 144 болгарина, 30 росіян, 4 українця, діяла болгарська шкіла.^[4]

У 1944 році Постановою ДКО № ГКО-5984сс, болгари Ново-Романівки були депортовані до Пермської області та Середньої Азії.^[5]

У вересні 1944 року у район приїхали перші новосели (214 сімей) з Вінницької області, а початку 1950-х років була друга хвиля переселенців із різних областей України.^[6]

Новороманівка увійшла до складу міста у період з 1954 по 1968 рік.

У травні 1978 року в районі відкрилася автостанція «Західна». У дев'яності вона була закрита, і відновила свою роботу у 2000-ні роки.

Джерела

• Сеитова Э. Переселенческий билет: трудовая миграция в Крым, 1944—1976. — Сімферополь: Антиква, 2013. — 236 с.

Примітки

1. User, Super. Описание основных микрорайонов города Симферополя. akggroup.ru (рос.). Процитовано 11 жовтня 2023.
2. Автостанція «Західна»: без «клітки», але з антитерористичною пам'яткою. Крым.Реалии (укр.). 12 лютого 2021. Процитовано 9 жовтня 2023.
3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Андриевский, Ф. Н. Статистический справочник Таврической губернии. [Статистический очерк Таврической губернии со списком населенных пунктов по уездам]. — Симферополь, 1915. elib.shpl.ru. Процитовано 9 жовтня 2023.
4. управление, Крымское центральное статистическое, Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года (PDF), процитовано 9 жовтня 2023
5. Постановление ГКО № 5984сс от 02.06.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 9 жовтня 2023.
6. Симферопольского района подгородне-Петровское волостное правление, в числе других волостных правлений, было образовано по. web.archive.org. 6 серпня 2013. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 9 жовтня 2023.