Novellae Constitutiones (Нові конституції, грец. Νεαραί διατάξεις), або новели Юстиніана є, поряд з Кодексом, Дигестами та Інституціями, одним з основних розділів римського права, реформованого візантійським імператором Юстиніаном I.
Попри те, що відомі й інші збірки новел, наприклад, новели Феодосія, наразі під новелами (в юридичному сенсі) розуміють саме новели Юстиніана. Новели Юстиніана становлять найбільшу цінність для вивчення соціально-економічного й політичного життя Візантії в VI столітті, оскільки юридична думка в них, на відміну від інших частин Corpus iuris civilis, менше скута канонами класичного римського права, а більше виходить із потреб часу. Вважається, що новели є частиною Corpus iuris civilis і є «новими» конституціями відносно Кодексу.
Новели публікувалися після завершення робіт над іншими частинами Corpus iuris civilis і тому, в разі розбіжностей, перевагу слід надавати їм. Початковий намір Юстиніана видати новели у вигляді офіційного збірника не було здійснено, мабуть, через смерть голови комісії з систематизації законів Трибоніана. Новели збереглися тільки в приватних збірках, найбільша з яких містить 168 новел; деякі з яких були створені при наступниках Юстиніана. Згодом велика частина новел була включена в законодавчий звід IX століття Базиліки. Стилістично новели відрізняються від решти законодавства великою кількістю риторичних додавань і деякою багатослівністю.
Примітки
Література
Видання
- Das Corpus Juris Civilis / Carl Eduard Otto, Bruno Schilling, Carl Friedrich Ferdinand Sintenis. — Leipzig : Verlag von Carl Flocke, 1830-1833.
- Das Corpus Juris Civilis / Albert Kriegel. — Leipzig : Baumgarten, 1828-1843.
- Das Corpus Juris Civilis / Theodore Mommsen. — Berlin : Weidmann, 1889-1895.
- Избранные новеллы Юстиниана / В. А. Сметанин, ввод. ст., пер., комм. — Екатеринбург : Издательство Уральского университета, 2005. — 340 с.
Дослідження
- англійською мовою
- німецькою мовою
- російською мовою
- Азаревич Д. И. История византийского права. — Ярославль
- Азаревич Д. И. История византийского права. — Ярославль
- Белякова Е. В. . — Т. XVII.
- Кэпштейн Х. . — Т. 50.
- Максимович К. А. [3]. — М.. — Т. VIII.
- Максимович К. А. [4].
- Максимович К. А. [5].
- Максимович К. А. [6].
- Максимович К. А. . — Т. I. — ISSN 978-5-7429-0419-9.
- Максимович К. А., Сильвестрова E.B. .
- Медведев И. П. Правовая культура Византийской империи. — СПб. : Алетейя, 2001. — 576 с. — (Византийская библиотека. Исследования). — ISBN 5-89329-426-2.
- Пухта Г. Ф. История римского права. — М., 1864. — 576 с.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Савиньи, Ф. К. Система современного римского права. — М. : Статут, 2011. — 510 с. — ISBN 978-5-8354-0770-5.
- Серов В. В. [7]. — Т. 67 (92).
- Сильвестрова E.B. [8]. — Т. 65 (90).
- Сметанин В. А. [9].
- Сметанин В. А. О специфике инвариантной информации «Новелл Юстиниана» // Античная древность и средние века / Урал. гос. ун-т. — Екатеринбург, 2000. — Вип. 31. — С. 45-59.
- Удальцова З. В. . — Т. 26.
- Щапов Я.Н. [10].
- французькою мовою
Посилання