У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Нестеренко.
Валерій Олександрович Нестере́нко ( 10 березня 1950, Федорівка) — український художник і педагог; член Львівської організації Національної спілки художників України з 2000 року. Заслужений художник України з 2013 року[1].
Біографія
Народився 10 березня 1950 року в селі Федорівці (нині Генічеський район Херсонської області, Україна). 1971 року закінчив Одеське художнє училище (викладач С. Лукін); 1979 року — Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Теофіл Максисько, Володимир Овсійчук).
Після здобуття фахової освіти працює у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва/ Львівській національній академії мистецтв: старший науковий співробітник науково-дослідного сектору, у 1991—2012 роках — старший викладач, завідувач кафедри академічного живопису. Живе у Львові в будинку на вулиці Щурата, № 5[2].
Творчість
Працює у галузях станкового і монументального живопису, книжкової графіки. Автор мозаїчних композцій для громадських та церковних споруд, живописних полотен, графічних портретних рисунків і шаржів. Серед робіт:
- живопис
- «Коли прозріє Україна» (1980);
- «Духовність України» (1989);
- «Тарас Шевченко з нами» (1991);
- «Душа в клітці» (1991);
- «Народження духовності» (1994);
- «За що?» (2001);
- «Зеленійся, рідне поле» (2009);
- мозаїчні панно
- інше
Бере участь в обласних, всеукраїнських художніх виставках з 1980 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 2000, 2003, 2010–2011 роках, Каневі у 2010 році.
Уклав посібник «Синтез искусств в подготовке специалистов декоративно-прикладного направления» (Сургут, 2005), навчально-методичний посібник «Шарж і карикатура в системі графічного мистецтва» (Львів, 2007).
Окремі роботи художника роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв, Шевченківському національному заповіднику у Каневі.
Примітки
Література