Неліні́йна о́птика — це розділ оптики, який включає коло явищ, що виникають при взаємодії інтенсивного електромагнітного випромінювання оптичного діапазону спектру з середовищем.
При взаємодії інтенсивного оптичного випромінювання з середовищем втрачається лінійна залежність поляризації середовища з напруженістю електричного поля електромагнітної хвилі, що приводить до появи нелінійних оптичних ефектів.
До явищ нелінійної оптики відносяться — генерація оптичних гармонік (подвоєння, потроєння і т. д. частоти оптичного випромінювання), оптичне детектування, параметрична генерація світла, вимушене комбінаційне розсіяння світла, розсіяння Мандельштама-Бріллюена, багатофотонні процеси, самофокусування, самодифракція та ін.
Нелінійна оптика, як наукова галузь сформувалась після виникнення лазерів — джерел інтенсивного, когерентного, монохроматичного оптичного випромінювання.
Вперше експерименти з виявлення нелінійно оптичних явищ, а саме генерації другої гамоніки були успішно проведені П. Франкеном [1] з використанням кристалів кварцу і, як джерела випромінювання — рубінового лазера з довжиною хвилі випромінювання 694,2 нм. При цьому спостерігалось перетворення частоти оптичного випромінювання в ультрафіолетову область спектру (347,1 нм).
Частотні перестановки в виразах для нелінійної поляризації середовища передбачають також і наявність електричного поля (магнітного поля, механічного напруження та ін.) з нульовою частотою. Тому до явищ нелінійної оптики відносяться також ефекти, які виникають в статичних або квазістатичних полях і в не інтенсивному оптичному випромінюванні. До таких ефектів належать — електрооптичний ефект (ефект Покельса і Керра), п'єзооптичний ефект (чи фотопружний ефект), акустооптична дифракція світла, магнітооптичні ефекти (ефект Фарадея, ефект Коттона-Мутона), електрогірація та ін.
Див. також
Література
- Нелинейная оптика : учебное пособие для студ. ст. курсов, аспирантов и науч. работников / В. К. Милославский ; Харьковский национальный ун-т им. В.Н.Каразина. - Х. : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2008. - 312 с.: рис. - Библиогр.: в конце глав. - ISBN 978-966-623-507-0
Примітки
- ↑ P. Franken, A. Hill, C. Peters, G. Weinreich. 1961. "Generation of optical harmonics". Phys.Rev.Lett., 7 118.
| В іншому мовному розділі є повніша стаття Nonlinear optics(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. (лютий 2021)
- Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
- Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
- Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
- Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
- Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
|
