Міра Лобе

Міра Лобе
Народилася	17 вересня 1913(1913-09-17)[1][2]^[…] Герліц, Нижня Сілезія[1][3][4]
Померла	6 лютого 1995(1995-02-06)[1][2]^[…] (81 рік) Відень, Австрія[3][4]
Поховання	New Jewish Cemetery^d
Країна	Австрія  Ізраїль
Діяльність	письменниця, дитяча письменниця
Знання мов	німецька[2][5]
Жанр	дитяча література
Magnum opus	The Grandma in the Apple Tree^d і Q12396239?
У шлюбі з	Friedrich Lobe^d
Діти	Claudia Lobe^d[1] і Reinhardt Lobe^d
Нагороди	Austrian Art Prize for Children's and Youth Literature^d (1980)
IMDb	ID 1065883
Сайт	miralobe.at
Медіафайли у Вікісховищі

Міра Лобе (нім. Mira Lobe, Hilde Mirjam Rosentha 1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстраторка, авторка понад сто книг.

Життєпис

Міра Лобе народилася 17 вересня 1913 року в місті Герліц (Сілезія, Німеччина) в єврейській сім'ї. ЇЇ батьком керував хором в синагозі й водночас був органістом у протестантській церкві. Ще в школі Міра любила писати й мріяла стати журналісткою, а після закінчення хотіла вивчати історію мистецтва та німецьку мову та літературу, але не змогла вчитися через складну політичну ситуацію в Німеччині 30-х років ХХ століття. Вивчала іврит. Після закінчення школи текстилю й моди в Берліні, в 1936 році Міра емігрувала в Палестину. У 1940 році вийшла заміж за Фрідріха Лобе, німецького актора й режисера. У шлюбі народилося двоє дітей: дочка й син. В 1951 році родина переїхала до Відня, а в 1957 до Берліна.

Творчість

Перша дитяча книга «Інсу-Пу, острів загублених дітей» вийшла в 1948 році в Тель-Авіві. «Туті в джунглях» (1958) . «Я — це я» (1972) Книги «Інсу-Пу, острів загублених дітей», «Бабуся на яблуні», «Туті в джунглях» відзначені Державною премією Австрії в області дитячої та юнацької літератури. У СРСР Міра Лобе біла відома за своєю книгою «Бабуся на яблуні» (1965). За своє життя письменниця написала понад сто книг. В основному це твори для дітей і підлітків.міра Лобе не лише писала, а й ілюструвала не лише свої книги, а й твори інших авторів. Найпопулярнішою книгою стала «Я — це я». Твори Міри Лобе перекладені на іврит та інші мови світу. Основною перекладачкою книг письменниці на іврит була Яміма Черновіц-Авідар^[6]. Стиль письменниці відрізняють гумор і гра слів. На думку письменниці література допомагає дітям знайти життєве покликання.

Вшанування письменниці

У Відні іменем письменниці названа алея. У Північній Німеччині спеціальна школа для дітей з обмеженими можливостями має ім'я Міри Лобе. Щорічно у Відні відбуваються симпозіуми та виставки, присвяченні австрійській дитячій письменниці. В Австрії є премія Міри Лобе, яку присуджують щорічно за кращу дитячу книгу.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11555565X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 692–707. — ISBN 978-3-205-78552-1
   d:Track:Q70451657d:Track:Q100328124
4. Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 133–134. — ISBN 978-3-9503655-5-9
   d:Track:Q1741d:Track:Q110290934d:Track:Q110290935
5. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
6. Мира Лобе. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Посилання

• «Я — це я» [Архівовано 22 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Мира Лобе [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]