PROFILBARU.COM

**Модри Камень**
Модри Камень
Форма	повість
Автор	Гончар Олесь Терентійович
Опубліковано	1949

Модри Камень — новела українського письменника Олеся Гончара, яка розповідає трагічну історію кохання за часів Другої світової війни.

Історія написання

Новела написана під впливом ще свіжих вражень автора від пережитого на фронті.

Уперше цей твір у повному обсязі з'явився в книжці Олеся Гончара «Новели» (1949), але до цієї миті ще виходив у журнальних публікаціях в Україні та Москві. У 1946 році письменник Петро Панч посприяв тому, щоб новелу надрукували в журналі «Україна». Проте після публікації твору в газеті «Радянська Україна», з'явилася стаття, яка містила досить різку критику автора. Олеся Гончара звинуватили в космополітизмі: радянська людина не може кохати іноземку.

Пояснення назви

Модри Камень — містечко, розташоване у центральній Словаччині. Воно є одним із найменших міст країни. Його населення сягає 1597 осіб (станом на 31 грудня 2017 року). Площа містечка — 19,6 км².

Сама словацька назва Modrý Kameň у перекладі українською звучить як «голубий камінь».

Головні герої

Солдат-розвідник — оповідач.
Ілля — товариш розвідника.
Словацька дівчина Тереза — юнка, у яку закохався солдат.
Матір Терези.
Францішек — загиблий брат Терези (присутній лише ретроспективно в розповідях героїв).
Чоловік-лісник — батько Терези (присутній ретроспективно).
Поліціянти.

Сюжет і композиція

Новела розділена на п'ять частин і має прийом обрамлення.

Обрамлення (1): марення ліричного героя (дівчина оглядає рідне містечко, чекає солдата, навколо «дзвенить суха весна»).

Експозиція: радянський солдат зі своїм товаришем виконують бойове завдання в засніжених горах Словаччини; змучені й утомлені, вони натрапляють на хату; жінка з боязню впускає хлопців.

Зав’язка: між солдатом та Терезою пробігає іскра кохання.

Розвиток дії: перебування партизанів у словацькому домі; розповідь матері про загиблого сина Францішека, свого чоловіка-лісника, якого забрали, щоб «германам рити шанці»; відхід солдатів (Тереза проводжає хлопців із надією побачитися знову).

Кульмінація: прихід поліцаїв до хати в пошуках батька Терези, що втік із робіт; обшук хати; поліціянти виводять Терезу з дому.

Розв’язка: смерть Терези.

Обрамлення (2): уявний діалог солдата з Терезою; урочистість природи.

Стильові ознаки

Новела «Модри Камень» належить до модернізму, а саме до течії неоромантизму.

Типовою рисою неоромантизму, наявною у творі, є різноманіття контрастних образів і деталей. Наприклад, протилежними є холодна сувора зима і тепла гостинна хата словацької родини. Також розбіжними є образи самих закоханих у новелі. Сукня Терези біла й охайна, одяг солдата-партизана — подертий і страшний. Руки Терези білі й тонкі, «зіткані з чутливих живчиків». Руки ж розвідника — «мокрі, червоні, незграбні, в брудних бинтах». Голос дівчини описано як дзвінкий і прозорий, голос оповідача був захриплим від снігу, адже солдатові доводилося їсти сніг, аби якось вижити.

Незвична місцевість, перехід українських кордонів теж можуть свідчити про належність новели до неоромантизму.

Наявність символічних кольорів — також неоромантична риса.

Білий — чистота, невинність і радість. (Білі стрункі ноги; білий вітер; біла сукня; білі руки; білий, мов привид, Ілля; шосе — мов біла прірва; білі завії снігу; побіліла Тереза перед смертю).
Чорний — символ темряви, зла й смерті, гниття й затемнення. (На рукаві чорніла пов’язка; чорніють німецькі машини; чорніло згарище; чорна зимова ніч).
Зелений — природа і молодість; уособлення надії на злагоду, мир і спокій. (Зелений дуб; зеленітимуть гори; зелені спини гір).
Блакитний колір у творі символізує ніжність, вірність, а також легкий сум через розуміння недосяжності вічного, нескінченного. (Блакитний дзвін; блакитне небо).
Червоний — у новелі колір крові. (Червоні руки солдатів; закривавлені бинти).

Цікаві факти

Станом на 2021 рік новела є в шкільній програмі й входить до програми ЗНО.

Література

Бродюк Ю. М. Особливості поетики новели «Модри Камень» Олеся Гончара // Собори душ наших... : зб. наук. пр. за матеріалами І Міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 100-річчю від дня народж. Олеся Гончара (19—20 квітня 2018 р.) ; [наук. ред. Мазоха Г. С., Пангелова М. Б.]. Переяслав-Хмельницький, 2018. 64 с.
Слоньовська О. В. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 класу закл. заг. серед. освіти. Київ : Літера ЛТД, 2019. 256 с.