Митищинський міський округ

Митищинський міський округ
рос. Мытищинский городской округ
Герб Митищинського міського округу Прапор Митищинського міського округу
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Московська область
Утворений:	2015 року
Населення:	248008 осіб (2019[1])
Площа:	430,60 км²
Густота населення:	575,96 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Митищі
Кількість міст:	1
Кількість сіл та присілків:	68
Кількість селищ:	23
Влада

Мити́щинський міський округ (рос. Мытищинский городской округ) — муніципальне утворення на північному сході Московської області Росії.

Адміністративний центр — місто Митищі.

Населення

Населення округу становить 248008 осіб (2019^[1]; 203364 у 2010^[2], 186029 у 2002^[3]).

Історія

Радянський період

Митищинський район утворений 12 липня 1929 року у складі Московсього округу Московської області. До його складу увійшли міста Митищі, Лосиноостровськ, смт Ізмайловський, Ізмайловський Звіринець, Калінінський, Пироговський, Сталінський, Старі Горки, Текстильщик, сільради колишнього Московського повіту Московської губернії:

• з Комуністичної волості — Ватутінська, Медведковська, Сгонниківська
• з Пролетарської волості — Болшевська, Велико-Митищинська, Костинська, Мало-Митищинська, Перлово-Майнинська, Рупасовська, Тайнинська, Тарасовська, Черкізовська, Шараповська, Ядреєвська
• з Пушкінської волості — Болтинська, Коргашинська, Пироговська

4 жовтня 1932 року до складу Москви передані Велико-Митищинська, Перлово-Тайнинська, Рупасовська та Шараповська сільради. 2 березня 1933 року до складу Москви передано смт Ізмайловський та Ізмайловський Звіринець. 27 лютого 1935 року з Комуністичного району передано смт Дирижаблестрой, сільради Алтуф'євську, Беляніновську, Бібірьовську, Верхньо-Лихоборську, Виноградовську, Котовську, Ліхачовську, Новоархангельську, Сабуровську, Слободську та Троїцьку, Медведковська сільрада перейменована в Райово-Медведковську. 19 жовтня 1937 року смт Дирижаблестрой перейменовано в Долгопрудний. 3 листопада 1938 року утворено смт Болшево, Ліанозово, Челюскінський та Черкізово, 26 грудня утворено смт Бескудниково, Вагоноремонт, Костино, ліквідовано Костинську сільраду, смт Калінінський перетворено в місто Калінінград. 4 січня 1939 року до новоутвореного Краснополянського району передано смт Бескудниково, Вагоноремонт, Долгопрудний, Ліанозово, сільради Алтуф'євську, Бібірьовську, Верхньо-Лихоборську, Виноградовську, Котовську, Ліхачовську, Новоархангельську, Слободську та Троїцьку; 21 серпня смт Костино перетворено у місто, 19 вересня місто Лосиноостровський перейменовано в Бабушкін.

20 червня 1940 року смт Старі Горки включено до складу смт Сталінський, смт Челюскінський включено до складу смт Черкізово, ліквідовано Болшевську та Черкізовську сільради.

11 жовтня 1952 року місто Митищі отримало статус обласного та виведене зі складу району. 2 лютого 1953 року місто Бабушкін отримало статус обласного та виведене зі складу району. 14 червня 1954 року ліквідовано Болтинську, Ватутінську, Мало-Митищинську, Пироговську, Сабуровську та Ядреєвську сільради, Райово-Медведковська сільрада перейменована в Медведковську. 10 лютого 1955 року зі складу Пушкінського району передано Жостовську та Звягінську сільради. 6 грудня 1957 року з ліквідованого Пушкінського району передано місто Красноармійськ, смт Ашукіно, Завіти Ілліча, Зеленоградський, Клязьма, Лісний, Мамонтовка, Правдинський, сільради Альошинську, Братовщинську, Жуковську, Клинниковську, Луговську, Матюшинську, Первомайську, Путиловську, Пушкінську та Царьовську. 30 червня 1958 року село Софріно отримало статус смт, 12 вересня смт Софріно отримало статус обласного та виведене зі складу району. 31 липня 1959 року ліквідовано Альошинську, Беляніновську та Путиловську сільради, Матюшинська сільрада перейменована в Степаньковську, Клитнниковська сільрада перейменована в Талицьку.

18 серпня 1960 року Митищинський район розділено на дві частини:

• одна частина перейменована в Калінінградський район, центр перенесено до міста Калінінград, яке отримало статус обласного та виведене зі складу району, до складу району повернуто смт Софріно, місто Костино приєднано до міста Калінінград; до складу району увійшли місто Красноармійськ, смт Ашукіно, Болшево, Завіти Ілліча, Зеленоградський, Клязьма, Лісний, Мамонтовка, Правдинський, Софріно, Сталінський, Текстильщик, Черкізово, сільради Братовщинська, Жуковська, Звягінська, Луговська, Первомайська, Пушкінська, Степаньковська, Талицька, Тарасовська, Царьовська
• друга частина передана у Московське підпорядкування як Митищинський район, при цьому Медведковська сільрада включена до складу Москви, утворено Тишковську сільраду, зі складу Хімкинського району передано смт Шереметьєвський, сільради Виноградовську, Красногорську, Сухаревську та Федоскинську, зі складу Дмитровського району передано Протасовську сільраду.

2 березня 1961 року ліквідовано Тайнинську сільраду, 11 листопада Митищинський район передано до складу Московської області. 1 лютого 1963 року утворено Митищинський сільський район, а 13 січня 1965 року відновлено старий у складі міста Лобня, смт Красна Поляна, Пироговський, сільрад Виноградовської, Жостовської, Коргашинської, Красногорської, Протасовської, Сгонниківської, Сухаревської, Тишковської та Федоскинської; 21 березня Тишківська сільрада передана до складу Пушкінського району.

14 березня 1975 року місто Лобня отримало статус обласного і виведене зі складу району, до його складу також увійшло смт Красна Поляна.

19 березня 1984 року у Московське підпорядкування передано територію площею 7 км² — східна частина міста Долгопрудний, селище Ільїнський, південно-східна частина села Виноградово та присілок Новоархангельське. 11 грудня до складу Москви увійшла територія площею 11 км² — смт Сєверний, селище Ільїнський та присілок Новоархангельське.

Сучасний період

1994 року усі сільради перетворено в сільські округи.

1 лютого 2001 року місто Митищі втратило статус обласного та повернуто до складу району. 23 листопада 2010 року селище Новонекрасовський було передане до складу Дмитровського міського округу^[4].

23 вересня 2015 року Митищинський район перетворено в міський округ, при цьому Митищинське і Пироговське міські та Федоскинське сільське поселення ліквідовано, 16 листопада смт Пироговський передано до складу міста Митищі.

Склад

Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
Аббакумово, присілок	132	102
Аксаково, присілок	632	591
Афанасово, присілок	313	336
Біляниново, присілок	810	1945
Болтино, присілок	156	203
Борець, селище	28	38
Бородіно, присілок	134	256
Бяконтово, присілок	0	6
Велика Чорна, присілок	78	94
Велике Івановське, присілок	33	29
Виноградово, село	96	101
Високово, присілок	79	123
Вітеньово, присілок	61	48
Вьошки, присілок	231	92
Вьошки, селище	378	966
Голенищево, присілок	0	21
Горки, присілок	50	33
Грибки, присілок	100	124
Данилково, присілок	549[5]	371
Долгиніха, присілок	18	16
Драчово, присілок	17	27
Єрьомино, присілок	218	253
Жостово, присілок	557	505
Жостово, селище	335	340
Здравниця, селище	747	940
Зимино, присілок	38	38
Капустино, присілок	44	51
Кардо-Лента, селище	13	5
Коргашино, присілок	184	229
Красна Горка, присілок	237	300
Крюково, присілок	42	28
Ларьово, присілок	30	64
Лисково, присілок	48	130
Ліспаркхоза Клязьмінський, селище	94	85
Льотчик-Іспитатель, селище	1	14
Мале Івановське, присілок	9	12
Манюхино, присілок	103	99
Марфино, село	3718	4234
Мебельної фабрики, селище	493[6]	0
Менжинець, селище	5	20
Митищі, місто	159900	173160
Муракіно, присілок	6	10
Нагорне, селище	260	250
Ніколо-Прозорово, селище	11	39
Нікульське, присілок	70	86
Новоалександрово, присілок	81	73
Новоалександрово, селище	48	64
Новогрязново, присілок	43	32
Новосельцево, присілок	261	97
Осташково, присілок	100	84
Пестово, селище	265	211
Пирогово, присілок	553	628
Пирогово, селище	0	423
Пироговський, селище міського типу	6260	6674
Пироговського лісопарка, присілок	12	26
Питимника «Марк», селище	0	-
Підрізово, присілок	64	99
Повідники, присілок	0	-
Повідники, селище	2215	2363
Погорілки, присілок	121	179
Подольніха, присілок	10	27
Покровська Гора, селище	16	8
Посідкино, присілок	3	11
Протасово, присілок	133	145
Прусси, присілок	8	22
Птицефабрики, селище	155	174
Пчолка, присілок	30	36
Рождественно, присілок	17	32
Рум'янцево, присілок	19	60
Свиноїдово, присілок	85	134
Свиноїдово, селище	57	43
Сгонники, присілок	158	179
Семенищево, присілок	27	35
Семкино, присілок	24	159
Совхоза «Марфино», присілок	451	453
Сорокино, присілок	388	256
Степаньково, присілок	18	56
Сумароково, присілок	54	57
Сухарево, присілок	220	452
Терпигор'єво, присілок	49	70
Торфоболото, селище	33	63
Троїце-Сельцо, присілок	43	113
Троїцьке, село	81	136
Трудова, селище	62	135
Туристичеський Пансіонат «Клязмінське водохранилище», селище	1295	1520
Ульянково, присілок	207	209
Федоскино, село	83	219
Фелісово, присілок	8	6
Фоминське, присілок	4	25
Хлябово, присілок	38	116
Ховрино, присілок	247	169
Челобитьєво, присілок	466	409
Чиверьово, присілок	168	161
Шолохово, присілок	100	163
Юдино, присілок	182	91
Юр'єво, присілок	9	53

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений (на 2010 рік) — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
4. Постановление Губернатора Московской области от 23 ноября 2010 г. № 145-ПГ «О внесении изменений в Учётные данные административно-территориальных и территориальных единиц Московской области» - Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов (рос.)
5. З них росіяни — 97 %.
6. З них росіяни — 96 %.