Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Хапоель» (Тель-Авів), до складу якого приєднався 2000 року. Саме в цьому клубі здобув популярність в Ізраїлі після того як відзначився 7-ма м'ячами в сезоні 2001/02 років у Кубку УЄФА. Того сезону ізраїльський клуб вийшов до 1/4 фіналу турніру, а Милан відзначився важливими голами в ворота «Челсі», «Парми» та московського «Локомотива». Відіграв за команду з Тель-Авіва наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі тель-авівського «Хапоеля», був основним гравцем атакувальної ланки команди.
2007 року повернувся до клубу «Гориця». Цього разу провів у складі команди чотири сезони. Граючи у складі «Гориці» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У складі клубу був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,47 голу за гру першості.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Копер», за команду якого виступав протягом 2011—2012 років.
Виступи за збірні
З 1994 по 1997 рік залучався до складу молодіжної збірної Словенії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах, відзначився 1 голом.
6 вересня 1997 року дебютував у складі національної збірної Словенії в матчі кваліфікації до Чемпіонату світу проти Греції (0:3), разом з Руді Істеничем з «Фортуни» (Дюссельдорф). На 70-ій хвилині того матчу був замінений на Ермина Шиляка. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 8 голів.