Миколай Парава

Миколай Парава з Любіна (пол. Mikołaj Parawa z Lubina; пом. 6/8 вересня 1450) — польський шляхтич гербу Огоньчик (Повала) XV століття. Галицький староста з 1443 року.

Життєпис

Перший представник лицарського роду (гніздом роду був Любін, Добжинська земля), що прибув до Русі. Можливо, молодший брат Анджея з Любіна — підскарбія Королівства, старости та підкоморія добжинського, який сприяв його появі на королівському дворі та отриманню посади королівського постільничого. Перед цим, можливо, лицар короля Яґайла, від якого отримав записи:

• 1431 — Рогатин, власником чи посідачем якого до цього був Богдан Рогатинський
• 1432 — 200 гривень на Янчині та 5-ти селах Львівського повіту (Бачів, Стратин, Кореличі, Матіїв, Жендовичі (пол. Żędowice), іноді Жидовичі^[1])
• 1433 — 200 гривень на рогатинських маєтках (Рогатин, 2 передмістя та 9 сіл Галицького повіту, зокрема, Бабинцях, Вербилівцях, Потоці, Черчу, Старому Рогатині, Руді, Дібринові, Підвинні, Чесниках, Путятинцях і Насташині^[1])
• 1434 — 50 гривень на селі Путятинці.

У 1449 році Миколай з Княгиничів і Дідилова, середній син Пйотра Влодковича, за згодою братів продав йому за 500 гривень Товсте.^[2]

Згаданий галицьким та рогатинським старостою в документі, виданому в Коломиї Яном з Чижова — краківським каштеляном, старостою, намісником короля — для коломийського, снятинського старости Міхала «Мужила» Бучацького.^[3] Маєтки у Рогатині отримав у 1431 році як конфісковані від Богдана Рогатинського, який того року перейшов на сторону князя Свидригайла. 16 травня 1440 король Владислав ІІІ Варненчик своїм привілеєм, виданим у Буді, дозволив, щоб шляхтич-придворний Миколай Парава викупив у руського воєводи Пйотра Одровонжа Галицьке староство (місто, замок, 11 сіл) з Калуською жупою, також отримав право викупляти інші села у Галицькій землі та засновувати нові.

Загинув 6 (або 8 вересня^[4]) 1450 року разом з Пйотром Одровонжем та сином галицького старости Міхала Бучацького Міхалом у бою під «Красним полем» (за іншими даними — біля містечка Красне, тепер село Мурованокуриловецького району^[5]) під час війни проти молдавського господаря Богдана II.

Його величезний спадок (кількадесят сіл в Львівському, Галицькому, Теребовельському повітах) отримав в «посідання» братанок Станіслав з Ходча — крушвіцький староста, який 1446 року в джерелах був згаданий власником маєтку Хлопи під Комарним.

Тесть — подільський намісник та львівський староста Пйотр Влодкович з Харбіновичів., дружина Анна. Відомості про дітей відсутні. Спадкоємцями були: брат, галицький староста Якуб Парава, сестра або братаниця Ядвіга з Любіна, братанок Станіслав.

Примітки

1. Роман Коритко, Денис Белей. Чесники — давнє село Опільського краю [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.].
2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lw. — Cz. 1. — t. 8. — S. 276. (пол.)
3. Rohatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 692. (пол.) — S. 693. (пол.)
4. Kiryk F. Odrowąż Piotr ze Sprowy i Zagórza h. Odrowąż (zm.1450) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — t. ХХІІІ/3, zeszyt 98. — S. 554. (пол.)
5. Krasne, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 625. (пол.) — S. 625. (пол.)

Джерела

• Pociecha W. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1474) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 350—352. (пол.)
• Wiśniewski J. Parawa Mikołaj z Lubina h. Ogończyk // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — t. XXV/2, zeszyt 105. — S. 197—198. (пол.)

Посилання

• Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] — Т. XII. — 552 s. — S. 160—161. (лат.)