Меморіал Слави і Пам'яті села Катеринівка (Братська могила радянських воїнів) — меморіальний комплекс, встановлений на місці поховання воїнів, що під час Другої світової війни загинули за визволення села Катеринівка.[1]
Братська могила занесена до переліку Пам'яток історії Лозівського району.
За даними облікової картки військового поховання, у братській могилі розміром 6х8 м знаходяться тіла 48 військовослужбовців, які загинули або померли від ран у січні-травні 1942 року, лютому-березні та вересні 1943 року на території села Катеринівка.[2]
Після закінчення Другої світової війни на території сучасного села Катеринівка було виявлено дві братські могили загиблих воїнів: одну у селі Лозова (нині вулиця Першотравнева), другу – у селі Катеринівка (нині вулиця імені Г.С.Могильченка).[3]
На початку 50-х років тіла з обох братських могил було перепоховано в центрі села Катеринівка поблизу сільської ради та контори колгоспу імені Орджонікідзе.[2]
Поховання було обгороджене парканом, обсаджене кленами, берестами та квітами. Пам’ятник зображав постать солдата з автоматом зі схиленою у скорботі непокритою головою. В постамент було вмуровано дошку з прізвищами похованих воїнів.[4]
6 листопада 1990 року в Катеринівці відбулося урочисте відкриття Меморіалу Слави та Пам’яті. Право відкрити скульптурну групу було надане учасникам Другої світової війни, меморіальні плити з прізвищами загиблих воїнів відкрили ветерани 35-ї гвардійської дивізії, які 15 вересня 1943 року остаточно визволили Катеринівку від нацистських військ. Меморіальні плити з прізвищами мешканців Катеринівської сільської ради, які не повернулися з війни, відкрили вдови полеглих.[5]
Меморіал Слави і Пам'яті знаходиться в центрі села Катеринівка, неподалік від сільського Будинку культури. Над братською могилою встановлено скульптурну композицію з трьох солдатських голів, які символізують співдружність повітряних сил, сухопутних військ та флоту. Перед нею – постамент для покладення квітів та Вічний вогонь. Поруч на гранітному постаменті встановлено дві чорні мармурові дошки з написом: «1941-1945. Довічна слава вам. Довічна пам’ять». Поруч з ними стоять три меморіальні плити, на яких викарбувано імена загиблих у боях за Катеринівку. Праворуч від скульптури розміщено 11 меморіальних плит з прізвищами катеринівців, які загинули чи зникли безвісти на фронтах Другої світової війни.[6].
Композицію меморіалу завершує танк Т-54, встановлений на честь уродженця Катеринівки, видатного танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка.[7]
Поруч з меморіалом росте березовий сквер, щороку висаджуються квіти. В урочисті та пам’ятні дні на Меморіалі Слави та Пам'яті проходять мітинги з покладанням квітів, районні заходи, обласні естафети пам'яті.[8] Згідно з традиціями села Катеринівка сюди приносять квіти молодята після обряду одруження, учні Катеринівського ліцею після святкових лінійок у День знань та День останнього дзвоника, а також випускники ліцею перед початком випускного вечора. Під час урочистих заходів старшокласники несуть тут Почесну варту. [9]
Танк Т-54 на Меморіалі Слави і Пам'яті села Катеринівка встановлено на честь відомого танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка, який народився у селі Катеринівка. На бетонному постаменті розміщено пам’ятну дошку з написом «Миколі Олексійовичу Кучеренку – нашому земляку, одному з творців танка Т-34».[10]
Встановленню танка Т-54 у Катеринівці сприяла дочка Миколи Олексійовича Кучеренка, відома письменниця Лариса Васильєва, авторка книг "Книга об отце" та "Николай Кучеренко. Пятьдесят лет в битве за танки СССР". На честь відкриття меморіалу Л.М.Васильєва надіслала катеринівцям вітальний лист зі словами вдячності за збереження пам'яті про батька.[11]
На час відкриття меморіалу було відомо 26 прізвищ загиблих, 22 залишалися невідомими.[6]. На сьогодні встановлено прізвища всіх 48 воїнів, похованих у братській могилі села Катеринівка.[12] [13]
На 11 меморіальних плитах викарбувано прізвища 264 мешканців Катеринівської сільської ради (на той час до неї входили села Катеринівка та Світловщина), які загинули чи пропали безвісти у роки Другої світової війни.[6] [14]