Матвіїшина Любов Вікторівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвіїшина.

Матвіїшина Любов Вікторівна
Народилася	30 вересня 1940(1940-09-30) (84 роки)  Сімферополь, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	акторка театру
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище (1962)
Нагороди

Любов Вікторівна Матвіїшина (нар. 30 вересня 1940(19400930), Сімферополь) — українська акторка. Народна артистка України (1999).^[1]

Життєпис

1962 — закінчила Дніпропетровське театральне училище (викладач О. Галун).

1963—1964 — акторка Київського українського драматичного театру ім. І. Фран­ка.

1965—1966 — акторка Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

1978—1983 — працює в Сиктивкарському театрі.

1967—1978 та з 1985 — акторка Запорізького українського музично-драматичного театру ім. В. Магара.

1992 року удостоєна звання заслуженої артистки України.

1999 року удостоєна звання народної артистки України.

Ролі

• Анна («Ярослав Мудрий» І. Кочерги)
• Галя («Циганка Аза» М. Старицького)
• Дженні («Потрібен брехун» Д. Псафаса)
• Жозефіна («Наполеон та корсиканка» І. Губача)
• Кайдашиха («Кайдашева сім´я» за І. Нечуєм-Левицьким)
• Кароліна («Принцеса цирку» І. Кальмана)
• Мадам Арно («Фіалка Монмартру» І. Кальмана)
• Матір Мазепи («Гетьман Мазепа» за Б. Лепким)
• Настя («Загублена любов» І. Тогобочного)^[2]
• Настя Горова («Байда, князь Вишневецький» П. Куліша)
• Ольга («Запорозька Січ» О. Коло­­мійця)
• Таня («Група» О. Галіна)
• Тетяна («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською)
• Тійна («Відьма» А. Кіцберґа)
• Чебоксарова («Шалені гроші» О. Островського)
• Фена Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка)
• Феніса («Закохана витівниця» Лопе де Веґи)

Примітки

1. Указ Президента України від 5 липня 1999 року № 791
2. «Загублена любов» І. Тогобочного. Л. Матвіїшина в ролі Настівідео

Джерела

• Матвіїшина Любов Вікторівна / Т. І. Нещерет [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]esu.com.ua
• Театр ім. В. Г. Магара — Любов Матвіїшина [Архівовано 6 лютого 2019 у Wayback Machine.]magara.zp.ua
• Любовь Матвиишина: «Театр — это моя судьба!» [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
• Соловйова Г. Я вже ніколи не зіграю Клеопатру // Наш город, 27 березня 1992
• Нещерет Т. Її ім'я — Любов // Запорозька січ, 3 жовтня 1995
• Валик О. Бенефис народной любимицы // Запорожье вечернее. 19 листопада 2015(рос.)