Малгожата Шейнерт

Малгожата Шейнерт
Малгожата Шейнерт Варшава, 5 березня 2015
Ім'я при народженні	Małgorzata Szejnert
Народилася	28 березня 1936(1936-03-28) (88 років) Варшава,Польща
Громадянство	Польща
Діяльність	журналістка, публіцистка, письменниця, сценаристка
Сфера роботи	журналістика[1] , публіцистика[1] , література[1]  і кіносценаристика^d[1]
Alma mater	Варшавський університет
Мова творів	польська
Напрямок	Література, журналістика
Нагороди	The Julian Tuwim Literary Award^d (2019)
Малгожата Шейнерт у Вікісховищі

Малгожата Шейнерт (пол. Małgorzata Szejnert; нар. 28 квітня 1936, Варшава) — польська письменниця та журналістка.

Біографія

Закінчила Жіночий загальноосвітній ліцей імені Емілії Плятер у місті Біла Підляська. Випускниця Варшавського університету факультету журналістики. Вона керувала відділом журналістики в тижневику Literatura. У серпні 1980 року Малгожата Шейнерт допомагала редагувати страйковий бюлетень у Верфі імені Варського в Щецині. Після оголошення воєнного стану, вона співпрацювала з підпільною пресою. У 1984 році письменниця виїхала до Сполучених Штатів, де вона працювала в Nowym Dzienniku. У 1986 році вона повернулася до рідного краю і стала однією із засновників «Gazety Wyborczej», в якій 15 років керувала відділом репортажу і за цей час підготувала цілу плеяду блискучих репортерів.

Зустріч присвячена книзі «Чорний сад» Малгожати Шейнерт 12 лютого 2008 року в місті Нікішовець. З мікрофоном Малгожата Шейнерт.

Малгожата Шейнерт дебютувала у 1972 році з книгою Borowiki przy ternpajku, у якій розповідається про мешканців Сполучених Штатів, які мають польське походження. Вона також є авторкою книги «Чорний сад» про околиці Катовиць: Нікішовець та Гішовець, яка була видана у 2007 році. Ця книга була удостоєна Громадської премія ЗМІ «Коґіто» та «Верхньосілезький Тацит», а також була фіналісткою літературної премії «Ніке»^[2], літературної премії Гдиня та літературної премії Центральної Європи «Ангелус»^[3] у 2008 році.

Її книга Острів ключ була номінована на літературну премію «Ніке» у 2010 році^[4], а книга про Занзібар Дім черепахи – 2012 році, і була однією з семи фіналістів премії^[5][6].

Разом із Романом Залуським є сценаристкою фільму «Якщо знайдемо одне одного».

5 червня була нагороджена Офіцерським Орденом Відродження Польщі за видатні заслуги у формуванні незалежної преси в Польщі, за ті цінності, які лягли в основу польських демократичних змін, за внесок у розвиток сучасної публіцистики і дотримання високих стандартів у журналістиці.

Творчість

Рік видання	Переклад назви	Оригінальна назва
1976	Вулиця з ліхтарем	Ulica z latarnią
1980	І неспокійно тут і там	I niespokojnie tu i tam
1986	Щецин: Грудень-Січень-Грудень	Szczecin: Grudzień-Sierpień-Grudzień
1992	Слава і ганьба. Розмова Богданом Коженевскім	Sława i infamia. Rozmowa z Bohdanem Korzeniewskim
2007	Чорний сад	Czarny ogród
2008	Щецин: Грудень-Січень-Грудень	Szczecin: Grudzień-Sierpień-Grudzień
2009	Острів ключ	Wyspa klucz
2011	Дім черепахи	Dom żółwia
2012	Серед живих духів	Śród żywych duchów

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. Nagroda Nike 2008. nike.org.pl.
3. Agnieszka Kołodyńska: Siódemka w finale Angelusa.
4. Nominacje Nike 2010. polskieradio.pl.
5. Tadeusz Sobolewski. Zawód reporter. «Gazeta Wyborcza», s. 12, 23 sierpnia 2012. Warszawa: Agora. ISSN 0860-908X.
6. Nagroda Nike 2012. nike.org.pl.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малгожата Шейнерт