Мала́ Акаде́мія нау́к Украї́ни — освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідної діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.
Історія
20–30-ті роки XX ст. — початок формування гуртків, на заняття яких запрошувались вчені, що залучали дітей до експериментальної, дослідницької, пошукової роботи у різних галузях знань.
1939 рік — звернення Академії наук України щодо підтримки роботи з талановитими дітьми та учнівською молоддю — членами наукових гуртків.
1947 рік — початок роботи першого наукового товариства учнів (НТУ) — «Товариства науки і техніки школярів» у м Києві.
1950 рік — проведення в м. Києві першої учнівської науково-практичної конференції.
1960–90-ті роки — створення малих академій наук учнівської молоді та наукових товариств учнів у різних регіонах України
2000 рік — рішення Президії Національної академії наук України «Про підвищення ролі Національної академії наук України в роботі з творчою молоддю» і призначення С. Довгого президентом МАН.
2004 рік — створений Позашкільний навчальний заклад Мала академія наук учнівської молоді, на який були покладені функції організаційно-методичного керівництва дослідницько-експериментальною діяльністю учнів та завдання зі створення мережі регіональних підрозділів.
Лютий 2010 року — заклад реорганізовано в Український державний центр «Мала академія наук України» Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України.
Квітень 2010 року — Державною програмою економічного і соціального розвитку України на 2010 рік Український державний центр «Мала академія наук України» визнано закладом, на базі якого створюється загальнодержавна система пошуку і підтримки обдарованих дітей.
Вересень 2010 року — відповідно до Указу Президента України, Українському державному центру «Мала академія наук України» надано статус національного і перейменовано у Національний центр «Мала академія наук України».
2015 рік — Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначає Малу академію наук України як мережу формування інтелектуального капіталу нації та виховання майбутньої наукової зміни. МАНУ має забезпечувати дослідницько-експериментальну, наукову, конструкторську, винахідницьку та пошукову діяльність творчої молоді України.
2018 року діяльність МАН одержала світове визнання: Мала академія наук України отримала статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО. Відповідне рішення було одноголосно прийняте на 39-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. МАН — перша і єдина в Україні освітня структура, що має такий престижний статус. Це надає ексклюзивні можливості для сотень тисяч дітей і педагогів, сприяє формуванню позитивного іміджу України на міжнародній арені та розвитку освітньої дипломатії.
У вересні 2018 року Мала академія отримала статус Академії Copernicus . Ця мережа об'єднує 37 країн і спрямована на популяризацію програми Європейського Союзу зі спостереження за Земною поверхнею. Україна стала однією з перших країн — не членів ЄС, яка увійшла до цієї поважної організації. Статус Академії Copernicus відкриває українським школярам і дослідникам доступ до даних 29-ти європейських супутників, дає можливість брати участь у міжнародних заходах у сфері дистанційного зондування Землі.
Членство
Члени МАН отримують статус слухачів, кандидатів і дійсних членів[1]:
Слухачами можуть стати всі охочі учні 6–11 кл. загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які виявляють цікавість до наукової діяльності, хочуть одержати додаткові знання в окремих галузях науки та беруть участь у роботі секції чи гуртка.
Кандидатами стають учні гуртків, секцій, які виявляють здібності до поглибленого вивчення наукових дисциплін поза шкільною програмою, схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості та виступають на конференціях, виставках, є призерами олімпіад.
Дійсними членами стають кандидати, які мають самостійні наукові праці та навчаються в наукових гуртках і секціях не менше 2-х років.
