Макаров Василь Іванович (генерал)

Макаров Василь Іванович
Народження18 березня 1926(1926-03-18)
Новий Курлак, Аннинський район, Воронезька округаd, Центрально-Чорноземна область, РСФРР, СРСР
Смерть16 лютого 2024(2024-02-16) (97 років)
ПохованняТроєкуровське кладовище
Званнягенерал-лейтенант авіації[d]
Війни / битвиДруга світова війна і Війна в Афганістані 1979—1989
Нагороди
орден Червоної Зірки орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» II ступеня Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «200 років Міністерству оборони»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаров.
Щодо інших людей з іменем Макаров Василь Іванович див. Макаров Василь Іванович (актор).

Васи́ль Іва́нович Мака́ров (18 березня 1926 — 16 лютого 2024) — радянський воєначальник, військовий льотчик, генерал-лейтенант авіації.

Біографія

Народився 18 березня 1926 року в селі Новий Курлак Воронезької області у родині селян.

У 1942 році в період німецько-радянської війни брав участь у діях проти диверсійних груп ворога у складі винищувального батальйону НКВС. Із 1943 року був призваний до лав Червоної армії та направлений на навчання в Іркутську військову авіаційну школу. Із 1944 року працює авіаційним механіком літака Пе-2.

Із 1945 по 1949 роки курсант 9-ї військової авіаційної школи пілотів і Першого Чкаловського військового авіаційного училища льотчиків. В період з 1950 по 1953 роки — льотчик-інструктор і командир ланки 1-го ЧВАУЛ — навчав льотчиків-штурмовиків.

Із 1953 по 1956 роки навчався на командному факультеті Червонопрапорної військово-повітряної академії. Із 1956 по 1966 роки — офіцер оперативного відділу 54-ї повітряної армії на Далекому Сході. Із 1959 по 1969 роки — начальник штабу 352-го окремого розвідувального авіаційного полку і 18-го гвардійського винищувального авіаційного полку, начальник оперативного відділення штабу та начальник штабу 303-ї винищувальної авіаційної дивізії 1-ї Червонопрапорної повітряної армії Далекосхідного військового округу.

Із 1966 по 1969 роки навчався в Військовій ордена Леніна Червонопрапорній ордена Суворова академії Генерального штабу Збройних сил СРСР імені К. Є. Ворошилова. Із 1969 по 1972 роки — начальник оперативного відділу, з 1972 по 1975 роки — начальник штабу 26-ї повітряної армії[1].

Із 1975 по 1980 роки — заступник начальника управління і з 1980 по 1989 роки — начальник управління ВПС і ППО Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. Учасник бойових дій в Афганістані.

Із 1990 по 1991 роки — консультант Комітету Верховної Ради СРСР з питань оборони та державної безпеки. Із 1992 року — провідний спеціаліст і провідний науковий співробітник ЦВСД ГШ ЗС Росії.

Помер 16 лютого 2024 року на 98-му році життя[2].

Бібліографія

  • Макаров В. И. В Генеральном штабе на разломе эпох, 1990—2008 гг / М. : Кучково поле, 2010 г. — 495 с. — ISBN 978-5-9950-0101-0
  • Макаров В. И. В Генеральном штабе накануне грядущих перемен: автобиографические записки офицера Генерального штаба / Жуковский — М.: Кучково поле, 2004 г. — 718 с. — ISBN 5-86090-107-0

Нагорода

Примітки

  1. ↑ Дьяков Д. А., Салук Н. В. Без грифа «Совершенно секретно»: неизвестное об истории 26-й (1-й) воздушной армии (1942—1992 гг.) / Минск: Минсктиппроект, 2013 г
  2. ↑ Умер летчик-штурмовик, генерал-лейтенант авиации Василий Макаров. РЕН ТВ (рос.). 16 лютого 2024. Процитовано 16 лютого 2024.

Література

  • Чекинов С. Г. Центр военно-стратегических исследований Генерального штаба Вооружённых Сил Российской Федерации: история и современность (к 25-летию создания) / Военная мысль № 1, М.: 2010 г. — С. 3.
  • Авиационная энциклопедия в лицах. М., 2008 (г.р. — 1926)

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!