У 1991 році акторові поставили діагноз — хвороба Паркінсона, у чому Фокс публічно зізнався у 1998 році. 2000 року він перестав вести активну роботу у кіно і на телебаченні у зв'язку з погіршенням стану через хворобу і покинув шоу «Спін-Сіті», де виконував головну роль протягом чотирьох телесезонів. Відтоді він займався пошуками ліків проти захворювання, що призвело до створення благодійного фонду «Фонд Майкла Джей Фокса з дослідження хвороби Паркінсона[en]», а 5 березня 2010 року шведський дослідний інститут «Karolinska Institutet» назвав Фокса «почесним доктором» (англ.лат. honoris causa) за внесок у дослідження хвороби[1].
З 2000 року актор переважно працює у кіно і на телебаченні, озвучуючи анімаційних персонажів, серед яких — герої фільмів «Атлантида: Загублений світ» і «Стюарт Літтл», а також з'являється у гостьових ролях у серіалах: «Юристи Бостона», «Хороша дружина», «Врятуй мене», «Клініка» та ін. Крім того, Майкл Джей Фокс випустив три біографічні роботи: «Lucky Man: A Memoir»(2002), «Always Looking Up: The Adventures of an Incurable Optimist» (2009) та "A Funny Thing Happened on the Way to the Future: Twists and Turns and Lessons Learned" (2010). За заслуги в галузі досліджень 27 травня 2011 акторові вручили «Орден Канади»[2].
Майкл Ендрю Фокс народився 9 червня1961 року в Едмонтоні, провінція Альберта, Канада, у сім'ї військового Білла Фокса, службовця у збройних силах Канади і актриси та клерка Філліс Фокс (до шлюбу Пайпер)[3][4]. Через роботу батька, сім'я, у якій крім Майкла було ще п'ятеро дітей, часто переїжджала, поживши у багатьох містах Канади. Коли йому було 13 років, батько пішов у відставку (батько актора помер від серцевого нападу 6 січня 1990[5]), і сім'я оселилася у передмісті Ванкувера, у містечку під назвою Бернабе, де хлопчик навчався в одній школі з Браяном Адамсом. Зараз один зі шкільних театрів у Південному Бернабе носить ім'я Фокса. Тоді Майкл дуже захоплювався хокеєм і пов'язував з ним своє майбутнє, але через занадто маленький зріст — близько 164 см — змушений був залишити цей спорт, і хлопчик вирішив спробувати себе в акторстві.
Учитель акторської майстерності був дуже задоволений Майклом, вважаючи, що у нього безумовно є талант. У 15 років Майкл опинився на екрані у канадському серіалі каналу CBC«Лео і я» (згодом з'ясувалося, що Фокс став одним з чотирьох акторів шоу, у яких розвинулася хвороба Паркінсона, що підійняло питання — чи міг екологічний фактор вплинути на розвиток хвороби[6][7][8]). Спочатку творці не хотіли прослуховувати 15-річного підлітка, оскільки їм потрібен був 10-річний хлопчик. Але Майкл завжди виглядав молодше за свої роки і таки зумів дістати цю роль. Саме тоді, після закінчення серіалу, Майкл остаточно вирішив бути актором. Але творець фільму «Листи від Френка», продюсер Рональд Шедло, у якого також знявся молодий актор, сказав, що Майклу варто спробувати себе у Голівуді, де ймовірність прославитися набагато більше. 1979 року, ледь акторові виповнилося вісімнадцять, він приймає шокуюче для батьків рішення — переїхати до Америки, а точніше — у Лос-Анджелес, кинувши школу (і тільки після весілля актор повернеться у рідне місто)[3]. Якби не його бабуся, навряд чи затію вдалося б здійснити. Єдине, про що жалкує Майкл, так це про те, що їй не довелося прожити так довго, щоб побачити його успіх у шоу «Сімейні узи».
Майкл мав намір використовувати ім'я Майк Фокс (так його ім'я було зазначено у фільмі «Листи від Френка») і далі, але коли він зареєструвався у «Гільдії кіноакторів США», з'ясувалося, що у списках вже є актор Майкл Фокс — заслужений характерний актор[3]. У своїй книзі «Lucky Man: A Memoir», а також у декількох інтерв'ю, актор пояснив, що йому не подобалося ім'я Ендрю Фокс або Енді, тому він придумав середнє «Джей» — на честь актора Майкла Джей Полларда[5].
Спочатку кар'єра Фокса у Голівуді не складалася. Намагаючись приховати свій маленький зріст, він сильно поправився і був змушений сісти на дуже жорстоку дієту, щоб повернути свій колишній вигляд. Після кількох невдач Фокс заліз у борги, продав усі свої меблі і вже збирався повернутися до Канади, коли один телефонний дзвінок повністю змінив його життя: Фоксу запропонували зніматися у телесеріалі «Сімейні узи». Серіал завоював незвичайну популярність мало не у всьому світі і приніс Майклу три нагороди «Еммі» за найкращу роль.
Початок кар'єри
Майкл Джей Фокс з Трейсі Поллан на 40-ій щорічній церемонії вручення премії «Еммі»[9] у серпні 1988 року незабаром після укладення їхнього шлюбу
Першими великими роботами Фокса стали фільми «Опівнічне безумство» (1980) і «Клас-1984» (1982), у яких актор згаданий як Майкл Фокс. Незабаром після виходу картин Майкл отримує роль молодого республіканця Алекса П. Кітона у серіалі «Сімейні узи», що виходив на каналі NBC сім сезонів, з 1982 по 1989 рік. Майкл отримав роль оскільки Метью Бродерік не міг зніматися у цьому шоу[10]. Спочатку батьки героя повинні були бути головними персонажами, а слоган шоу звучав як: «Просунуті батьки, розважливі дітки»[10]. Позитивні відгуки про роботу Майкла зробили його зіркою вже з перших епізодів першого сезону[10]. На піку популярності шоу збирало біля телеекранів третину всіх сімей Америки щотижня[3]. Фокс виграв три премії «Еммі» за роль у серіалі з 1986 по 1988 рік[11]. Також здобув премію «Золотий глобус» у 1989 році[12].
Брендон Тартікофф, один з продюсерів шоу, хотів замінити Фокса, оскільки вважав його занадто малорослим для ролі. «Це не та особа, яку можна помістити на коробку для сніданків». Після успіху шоу Фокс подарував Тартікоффу саморобну коробку з написом: «Брендон, тут ти можеш зберігати свої каркання. Люблю і цілую, Майкл Джей Фокс». Тартікофф зберігав коробку у своєму офісі аж до свого звільнення з NBC[13].
Працюючи у шоу, Фокс познайомився зі своєю майбутньою дружиною Трейсі Поллан, що грала його кохану Еллен[3]. Коли актор покинув серіал «Спін-Сіті», в останньому епізоді за участю Фокса було багато посилань до «Сімейних уз»: Майкл Грос (який зіграв батька Алекса, Стівена) зіграв психотерапевта Майка Флаерті[14], також згадується персонаж Меллорі[15]. Коли Флаерті став лобістом від захисників довкілля у Вашингтоні, він знайомиться з консервативним сенатором з Огайо на ім'я Алекс П. Кітон, а в одному з епізодів Мередіт Бекстор зіграла матір Майка.
Успіх трилогії «Назад у майбутнє»
Майкл Джей Фокс на 40-ій щорічній церемонії вручення премії «Еммі» у серпні 1988
Потім була головна роль у фантастичній комедії «Назад у майбутнє», яка стала лідером за касовими зборами у 1985 році. Перша частина розповідає про підлітка Марті Макфлая, який потрапляє з 1985-го у 1955 рік, де знайомиться зі своїми батьками, на той час учнями старшої школи. У результаті нещасного випадку його власна мати закохується у Марті, ставлячи під загрозу існування сина, оскільки він не народиться, якщо його батьки не познайомляться і не закохаються один в одного.
Режисер Роберт Земекіс з самого початку хотів, щоб головну роль Марті МакФлая зіграв Майкл Джей Фокс. Однак автор серіалу «Сімейні узи» Гері Девід Голдберг відмовився дати згоду на участь Фокса у проєкті, оскільки у той же період Мередіт Бекстор покинула шоу після того, як народила близнюків: шоу не могло втратити ще одного головного героя. На роль Марті було затверджено Еріка Штольца, який і розпочав знімання. Однак незабаром Земекіс звільнив актора, скільки, на думку режисера, у нього не було необхідної для ролі харизми[16]. До цього часу Мередіт Бекстор повернулася у шоу, і Голдберг дав добро на участь Фокса у фільмі за умови, що той не залишить шоу. Фокс знімався у «Сімейних узах» з 10 до 18 годин, а потім поспішав на знімальний майданчик «Назад у майбутнє», знімаючись у нічний час до 2.30 годин[3]. Фокс працював у такому режимі протягом двох місяців[3].
Фільм «Назад у майбутнє» користувався любов'ю критиків і глядачів, а також став касовим хітом: у 1985 році впродовж восьми тижнів картина була лідером касових зборів США, зібравши в усьому світі $ 381 110 000[17]. Variety оцінив гру Фокса і його колеги, Крістофера Ллойда, порівнявши їх дружбу із взаємовідносинами Короля Артура і Мерліна[18]. Заповзятливий Роберт Земекіс вирішив закріпити свій успіх ще двома фільмами, які вийшли у 1989 і 1990 роках.
Під час знімання другої частини народилася перша дитина Фокса — син Сем. Також у цій частині Фокс втілив чотири образи: самого себе з 1985 року, сина і дочку з майбутнього і себе, постарілого з 2015 року. У третій частині він зіграв Марті і його предка Шеймуса. На зніманні актор ледь не позбувся життя: у сцені з повішенням головного героя мотузка занадто сильно затягла йому шию. Знімальна група дивувалася тому, наскільки правдоподібно грає Фокс, поки той не знепритомнів. Крім того, у цей же час — 6 січня 1990 року — у актора помирає батько[19].
У комедії «Секрет мого успіху» Фокс зіграв випускника університету Канзасу, який переїжджає у Нью-Йорк, щоб підкорити велике місто, але стикається зі зворотним боком сучасного бізнесу. Фільм став комерційно успішним, зібравши в усьому світі $ 110 млн[20]. Роджер Еберт з The Chicago Sun Times написав:
Фокс стає головним надбанням і яскравим центром всього дійства картини: без нього важче було б сприймати жанрове розмаїття картини від ситкому до вульгарності і постільного фарсу[21].
У фільмі «Яскраві вогні, велике місто» Фокс виконав роль співробітника журналу «New York Magazine», що займається перевіркою фактів — молода людина проводить вільний час на вечірках, напиваючись і вживаючи наркотики. Картина отримала змішані відгуки, а Гел Гінсон з The Washington Post дав грі Фокса негативну характеристику, зазначивши, що «актор абсолютно не підходив на цю роль»[22]. Між тим, Роджер Еберт навпаки підкреслив захоплення майстерністю Фокса:
Він гарний у головній ролі, його п'яний монолог - це найкраще з усього того, що він робив у цьому фільмі[23].
Також у зніманні взяла участь його кохана, колишня колега по «Сімейним узам», Трейсі Поллан.
Потім Фокс зіграв головну роль у фільмі про в'єтнамську війну під назвою «Військові втрати» разом з Шоном Пенном. Фільм не став касовим хітом, але Майкл отримав переважно позитивні відгуки про свою роль рядового, службовця у В'єтнамі. Дон Віллмотт написав:
Пройшов лише рік після закінчення знімання у легковаговому ситкомі, а Фокс виріс як актор настільки, що може чудово впоратися з подібною роллю, що стала голосом моральності всього фільму, Пенн також чудовий[24].
У 1991 році Майкл зіграв головну роль у романтичній комедії «Доктор Голівуд», що розповідає про талановитого лікаря, який вирішив зайнятися пластичною хірургією. Переїхавши з Вашингтона до Лос-Анджелеса, герой опиняється у маленькому містечку. Майкл Кейтон-Джонс з Time Out описав виконання Фокса таким чином: «фірмовий фонтан емоцій актора у всій красі»[25]. Потім виходить комедія «Напролом», у якій Фоксу дісталася роль актора, який вивчає роботу поліцейського у виконанні Джеймса Вудса. У період з 1992 по 1996 рік Фокс знявся у головних ролях ще у декількох фільмах, таких як «Консьєрж» (1993), «Життя з Майкі» (1993) і «Жадібність» (1994), а також з'явився у ролях другого плану у фільмах «Американський президент»(1995) і «Марс атакує!» (1996)[3].
Останньою великою роботою у кіно став фільм «Страшили» (1996 року). Картина розповідається історію архітектора Френка Бенністера (Фокс), який потрапляє в аварію, внаслідок чого гине його дружина. Після нещасного випадку він починає бачити привидів і вирішує з їх допомогою заробити, зайнявшись вигнанням духів, яких він же і нацьковує на будинки потенційних клієнтів. Між тим, у місті орудує таємничий маніяк-убивця, який виявляється примарою, яка повернулася з Пекла. Гра Фокса була високо оцінена, Кеннет Туран з The Los Angeles Times написав:
Кожен з акторів на своєму місці. І Фокс - в одній з найкращих ролей за довгий час - і Альварадо, неймовірно нагадує у цьому фільмі Енді Макдауелл, чудово виглядають у цьому містичному трилері з елементами драми і комедії[26].
Відбитки рук Фокса перед атракціоном «The Great Movie Ride» в тематичному парку «Disney's Hollywood Studios»
Шоу «Спін-Сіті» виходило в ефір з 1996 по 2002 рік на каналі ABC. Серіал розповідав про вигаданих членів уряду міста Нью-Йорк, а Фокс грав роль Майка Флаерті — заступника мера[3]. Актор виграв премію «Еммі» у 2000 році за роль у серіалі[11], три «Золоті глобуси» у 1998, 1999 і 2000[12], а також дві премії «Гільдії кіноакторів» у 1999 і 2000 роках[28]. Під час роботи над третім сезоном Фокс оголосив колегам по серіалу, що він хворий на хворобу Паркінсона. У січні 2000 року, працюючи над четвертим сезоном, актор ухвалив рішення про відхід з серіалу[19], а вільний час він збирався присвятити родині[29]. Однак у планах актора було продовження роботи у кіно, а також гостьові появи у різних шоу — Фокс також тричі з'явився у фінальному сезоні «Спін-Сіті». Після відходу його замінив Чарлі Шин, який зіграв Чарлі Кроуфорда[30]. Всього було знято 145 епізодів. Також під час знімання перших чотирьох сезонів Фокс виконував функції виконавчого продюсера разом з Біллом Лоуренсом і Гері Девідом Голдбергом[30].
У 2004 році Фокс знявся у гостьовій ролі доктора Кевіна Кейсі у серіалі «Клініка» — його персонаж страждав від обсесивно-компульсивного розлади[31]. Автор серіалу — Білл Лоуренс, творець «Спін-Сіті»[31]. 2006 року Фокс знявся у серіалі «Юристи Бостона» у ролі пацієнта, що страждає від раку легенів[32]. У третьому сезоні продюсери ввели його персонаж на постійній основі, починаючи з прем'єри. За цю роль Фокс номінувався на премію «Еммі» у категорії «Найкраща гостьова поява»[11]. 2009 року актор з'явився у п'яти епізодах комедійної драми «Спаси мене», що принесло Майклу премію «Еммі» у номінації «Найкраща гостьова поява у драматичному серіалі»[11]. Починаючи з 2000 року Фокс випустив три автобіографії: «Lucky Man: A Memoir» (2002), «Always Looking Up: The Adventures Of An Incurable Optimist» (2009) і «A Funny Thing Happened On The Way To The Future: Twists & Turns & Lessons Learned» (2010).
Сучасний період
У 2010 році актор повернувся на телебачення, зігравши у драмі «Хороша дружина» адвоката-негідника Луїса Кеннінга[33] .
Майкл Джей Фокс був присутній на церемонії закриття зимових Олімпійських ігор у Ванкувері28 лютого2010 року. Він виголосив промову, під час якої зазначив, що він гордий, що є канадцем[34] (у актора подвійне громадянство — США та Канади[35]). Також актор разом з Вільямом Шетнер і Кетрін О'Хара виступив з комедійними монологами у рамках концертної частини ігор під назвою «I Am Canadian»[36]. Влітку 2010 року разом з моделлю і актрисою Тетяною Патітц взяв участь у фотосесії «Carl Zeiss», яку провів Браян Адамс у Нью-Йорку для календаря на 2011 рік[37].
Давно дружить з актором і продюсером Денисом Лірі, з яким поділяє захоплення хокеєм[19].
Хвороба і громадська діяльність
Перші симптоми хвороби Паркінсона з'явилися у Фокса у 1990 році під час знімання фільму „Доктор Голівуд“, хоча діагноз йому поставили лише у наступному році[29]. Після цього Фокс почав багато пити, однак вчасно отримав підтримку, і незабаром поборов пристрасть до алкоголю[40]. 1998 року він повідомляє шанувальникам і колегам про хворобу, після чого присвячує себе дослідженню хвороби[3], заснувавши фонд „The Michael J. Fox Foundation“, який розглядає всі можливості лікування хвороби, включаючи використання стовбурових клітин[3].
Для придушення симптомів Фокс приймає препарат „Sinemet“[41], а також з 1998 року проходить таламотомію[42]. Його перша книга «Lucky Man» розповідає про те, як на ранній стадії Фокс намагався заперечувати існування у нього хвороби, про організацію фонду, проблеми з пияцтвом, а також початок досліджень хвороби[43]. У книзі Фокс говорить, що він не приймав ліки до свого зізнання у «Senate Appropriations Subcommittee» у 1998 році .
16 грудня2002 року отримав свою зірку на Голівудської «Алеї Слави» (номер — 2209)[48], а майже через шість років — у вересні 2008 року — отримав зірку на 10-й офіційній церемонії канадської «Алеї слави»[19]. Крім того, портрет актора висить на «Стіні слави» знаменитого ресторану «Планета Голівуд»[19].
Журнал «TV Guide» (випуск від 23 січня 2005 року) поставив актора на 23-є місце у своєму списку «Найбільших ідолів підлітків усіх часів»[19]. Театр у Бернабе — рідному місті актора у Канаді було названо на честь Фокса[19].
↑ абвгдежиклмJames Lipton (host) (30 жовтня 2005). Michael J. Fox. Inside the Actors Studio. Сезон 12. Епізод 4. Bravo. Архів оригіналу за вересень 27, 2013. Процитовано січень 22, 2013. [Архівовано 2013-09-27 у Wayback Machine.] Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 22 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Amanda ZevannyaLahirAbigail Amanda Roberta Zevannya18 Juni 1991 (umur 32)Jakarta, IndonesiaAlmamaterUniversitas IndonesiaPekerjaanModelpembawa acara televisiaktrisTahun aktif2006–sekarangKaryaDaftar filmografiGelarMiss Indonesia Papua Barat 2011Suami/istriGideon Simanjuntak (m. 2018)Anak2 Abigail Amanda Roberta Zevannya, S.Sos., yang dikenal sebagai Amanda Zevannya (lahir 18 Juni 1991) merupakan seorang pembawa acara, model, dan aktris berkebangsaan Ind…
Library at University of California, Los Angeles (UCLA) The Charles E. Young Research Library The Charles E. Young Research Library is one of the largest libraries on the campus of the University of California, Los Angeles in Westwood, Los Angeles, California. It initially opened in 1964, and a second phase of construction was completed in 1970. Interior renovations took place in 2009 and 2011. Located at the northern edge of the campus, the building was designed by A. Quincy Jones and Frederick…
Davi SumbingLahirMuhammad Kadavi16 Juni 2000 (umur 23)Pangkalan Bun, Kalimantan Tengah, IndonesiaNama lainDavi KadaviDavi SumbingAlmamaterAkademi Teknologi Bank Darah SurakartaPekerjaanPelawak tunggalTahun aktif2017-sekarang Muhammad Kadavi, yang dikenal dengan nama Davi Kadavi atau Davi Sumbing (lahir 16 Juni 2000) adalah seorang pelawak tunggal berkebangsaan Indonesia. Davi dikenal setelah mengikuti kompetisi Stand Up Comedy Indonesia Kompas TV musim ke-9 atau SUCI IX yang diada…
Catholic diocese in northern Illinois Diocese of RockfordDiœcesis RockfordiensisCathedral of St. PeterCoat of armsLocationCountry United StatesTerritory11 counties in northwestern IllinoisEcclesiastical provinceChicagoMetropolitanChicagoCoordinates42°15′57″N 88°57′49″W / 42.265808°N 88.963501°W / 42.265808; -88.963501StatisticsArea6,457 sq mi (16,720 km2)Population- Total- Catholics(as of 2010)1,665,000451,509 (27.1%)Parishe…
Wiese Daten Gewässerkennzahl DE: 232, CH: 541 Lage Schwarzwald Hochschwarzwald Südliches Oberrheintiefland Markgräfler Hügelland Markgräfler Rheinebene[1] Baden-Württemberg Landkreis Breisgau-Hochschwarzwald Landkreis Lörrach Schweiz Kanton Basel-Stadt Flusssystem Rhein Abfluss über Rhein → Nordsee Quelle im Schwarzwald zwischen dem Feldberg und dem Grafenmatt47° 51′ 24″ N, 8° 1′ 31″ O47.8…
Melayu CocosPengantin Melayu dalam acara pernikahan di Kepulauan Cocos (Keeling), 1912.Daerah dengan populasi signifikan Malaysia 4.000[1] Kepulauan Cocos (Keeling) 400BahasaMelayu Cocos, Inggris, MalaysiaAgamaIslamKelompok etnik terkaitJawa, Betawi, Sunda Melayu Cocos adalah sekelompok masyarakat asli/lokal yang berbudaya Melayu yang membentuk mayoritas penduduk Kepulauan Cocos (Keeling), yang sekarang merupakan bagian wilayah/teritori dari negara Australia. Meskipun mereka t…
Le blason de Saint-Barthélemy est composé d'un champ d'azur chargé d'une fasce de gueules. Dans le chef, on peut voir trois fleurs de lys représentant la souveraineté française, sur la fasce on voit une croix de Malte qui rappelle la possession et le gouvernement des Hospitaliers de l'ordre de Saint-Jean de Jérusalem et dans la pointe, trois couronnes royales en souvenir de l'époque où l'île était possession de la couronne de Suède. Deux pélicans soutiennent le blason. Dans la parti…
Lockheed SaturnL-75 SaturnTipePesawat terbangTerbang perdana17 Juli 1946StatusProyek dibatalkanJumlah produksi2 (prototipe) Lockheed Model 75 Saturnus adalah sebuah pesawat pengumpan kecil yang diproduksi oleh Lockheed Corporation di pertengahan 1940-an. Tim desain, dipimpin oleh Don Palmer, menciptakan sayap tinggi, monoplane bermesin ganda dengan 14 kursi dan kecepatan tertinggi 228 mph (367 km/jam). Lockheed menyebut-nyebut Saturnus sebagai pesawat untuk melayani kota-kota kecil den…
كودورو من زمن الملك البَابِلي «ميلي شيباك الثاني» تُصور الإله مردوخ مع خادمه التنين موشوسو. كان هذا هو التصوير الرئيسي لعبادة مردوخ في بَابِل.[1]تِمثال مرْدُوخ، المعروف أيضًا باسم تمثال بيل (يعني الرَب، تسمية شائعة لمردوخ)،[2] كان التمثيل المادي للإله مردوخ، الإله ال
هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أبريل 2019) جيمس ر. ستارك معلومات شخصية الميلاد 27 مايو 1943 (80 سنة) مقاطعة أرلنغتون، فيرجينيا مواطنة الولايات المتحدة الحياة العملية المدرسة الأم جامعة فييناك
1966 EP by the BeatlesNowhere ManEP by the BeatlesReleased8 July 1966Recorded13 October – 11 November 1965StudioEMI Studios, LondonGenreRock, folk rockLength11:11LabelParlophoneProducerGeorge MartinThe Beatles EP chronology Yesterday(1966) Nowhere Man(1966) Magical Mystery Tour(1967) Professional ratingsReview scoresSourceRatingAllMusic[1] Nowhere Man is the 12th extended play (EP)[2] by the English rock band the Beatles. It was released on 8 July 1966.[3] It in…
The Best Of You In My Mind adalah sebuah seri drama komedi Tiongkok tahun 2020. Seri tersebut diadaptasi dari kisah dalam novel Cream-Flavored Unrequited Love.[1] Sinopsis Di mata orang-orang terdekatnya, Lin Xi Chi (Ireine Song) merupakan sosok periang yang selalu memandang dunia secara positif. Mahasiswa kedokteran hewan ini juga memiliki rasa optimisme yang tinggi, sehingga ia mampu mewujudkan mimpi-mimpinya. Di balik kehidupannya yang tampak membahagiakan, Xi Chi menyembunyikan kekha…
Bài viết này cần thêm liên kết tới các bài bách khoa khác để trở thành một phần của bách khoa toàn thư trực tuyến Wikipedia. Xin hãy giúp cải thiện bài viết này bằng cách thêm các liên kết có liên quan đến ngữ cảnh trong văn bản hiện tại. (tháng 8 2020) Phiên bản đầy đủ của quân hiệu Quân đội nhân dân Việt Nam với cành tùng kép. Quân hiệu Quân đội nhân dân Việt Nam là biểu tượng củ…
Jyutping Romanisasi Jyutping. Hanzi tradisional: 粵拼 Hanzi sederhana: 粤拼 Alih aksara Mandarin - Hanyu Pinyin: Yuèpīn Yue (Kantonis) - Romanisasi Yale: yuht ping - Jyutping: jyut6 ping3 Artikel ini memuat Teks Tionghoa. Tanpa bantuan render yang baik, anda mungkin akan melihat tanda tanya, kotak-kotak, atau simbol lainnya bukannya Karakter Tionghoa. Artikel ini mengandung transkripsi fonetik dalam Alfabet Fonetik Internasional (IPA). Untuk bantuan dalam membaca simbol IPA, lihat …
This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) The topic of this article may not meet Wikipedia's notability guideline for biographies. Please help to demonstrate the notability of the topic by citing reliable secondary sources that are independent of the topic and provide significant coverage of it beyond a mere trivial mention. If notability cannot be shown, the article is likely to be me…
2009–2017 low-level armed conflict in Russia Insurgency in the North CaucasusPart of the Chechen–Russian conflict, post-Soviet conflicts and the War against the Islamic State (from 2014)Russian President Dmitri Medvedev meets with FSB head Alexander Bortnikov in March 2009 to discuss the ending of the counter-terrorism operation in Chechnya.Date16 April 2009 – 19 December 2017[8](8 years, 8 months and 3 days)Location Russia North Caucasian Federal District …
МемориалМорякам, погибшим в мирное время 68°59′07″ с. ш. 33°05′37″ в. д.HGЯO Страна Россия Город Мурманск Автор проекта архитекторы Н. Киреева и Н. Богданова Строитель Мурманскморстрой Дата основания 5 октября 2002 года Медиафайлы на Викискладе Морякам, погибшим в…
Religious zionist leader (1891–1982) RabbiZvi Yehuda Kook הרב צבי יהודה קוקPersonalBorn23 April 1891ŽeimelisDied9 March 1982(1982-03-09) (aged 90)JerusalemReligionJudaismNationalityIsraeliSpouseChava Leah HutnerParent(s)Abraham Isaac and Reiza Rivka KookDenominationOrthodoxPositionRosh yeshivaYeshivaMercaz HaRavBegan1952Ended1982BuriedMount of Olives Jewish Cemetery, Jerusalem Zvi Yehuda Kook (Hebrew: צבי יהודה קוק, 23 April 1891 – 9 March 1982) was a prominent…