Люксембург на пісенному конкурсі Євробачення

Люксембург
Flag
Мовник RTL[en]
Відбір
Національний
  • 1976
  • 1978
  • 1989 (пісня)
  • 1992 (пісня)
  • 2024—2025
Внутрішній
  • 1956—1958
  • 1960—1975
  • 1977
  • 1979—1988
  • 1989 (учасник)
  • 1990—1991
  • 1992 (учасник)
  • 1993
Участь
Участь39 (39 у фіналі)
Перший виступ1956
Найкращий результат1-е: місце 1961, 1965, 1972, 1973, 1983
Найгірший результатОстаннє (0 балів): 1970
Зовнішні посилання
ЄМССторінка Люксембургу

Люксембург дебютував на Євробаченні з найпершого конкурсу 1956 року. Ця країна також є однією з найуспішніших учасників конкурсу з 5 перемогами, більше мають лише Ірландія та Швеція, однаково з Люксембургом п'ять перемог у Франції, Нідерландів та Великої Британії. Люксембург має дві поспіль перемоги – у 1972 та 1973 роках. Країна припинила участь у конкурсі після 1993 року, що було пов'язано з низкою невдалих виступів у 80-х і на початку 90-х років. У 2023 році Люксембург оголосив про повернення на Євробачення 2024 після 30-річної відсутності[1].

Учасники

Умовні позначення

     Переможець
     Друге місце
     Третє місце
     Четверте місце
     П'яте місце
     Останнє місце
     Автоматичний фіналіст
     Не пройшла до фіналу
     Участь скасовано
     Не брала участі
Рік Місце проведення Виконавець Пісня Мова Переклад Фінал Півфінал
Місце Бали Місце Бали
1956 Швейцарія Лугано Мішель Арно «Ne Crois Pas» Французька Не вір N/A[a] N/A[a] Без півфіналів
«Les Amants De Minuit» Французька Опівнічні коханці
1957 Німеччина Франкфурт-на-Майні Даніель Дюпре «Amours Mortes (Tant De Peine)» Французька Мертве кохання (так багато болю)
4-е
8
1958 Нідерланди Гілверсум Соланж Беррі «Un Grand Amour» Французька Велика любов
9-е
1
1959 Франція Канни Не брали участь
1960 Велика Британія Лондон Камілло Фельжен «So Laang We's Du Do Bast» Люксембурзька Поки ти там
13-е
1
Без півфіналів
1961 Франція Канни Жан-Клод Паскаль «Nous les amoureux» Французька Ми коханці
1-е
31
1962 Люксембург Люксембург Камілло Фельжен «Petit Bonhomme» Французька Чоловічок
3-є
11
1963 Велика Британія Лондон Нана Мускурі «À Force De Prier» Французька Молившись
8-е
13
1964 Данія Копенгаген Юг Офре «Dès Que Le Printemps Revient» Французька Як тільки весна повернеться
4-е
14
1965 Італія Неаполь Франс Галль «Poupée de cire, poupée de son» Французька Воскова лялька, звукова лялька
1-е
32
1966 Люксембург Люксембург Мішель Торр «Ce soir je t'attendais» Французька Сьогодні ввечері я чекала тебе
10-е
7
1967 Австрія Відень Вікі Леандрос «L'amour est bleu» Французька Любов синя
4-е
17
1968 Велика Британія Лондон Кріс Бальдо & Софі Гарель «Nous vivrons d'amour» Французька Будемо жити любов'ю
11-е
5
1969 Іспанія Мадрид Ромюаль «Catherine» Французька Катерина
11-е
7
1970 Нідерланди Амстердам Девід Александр Вінтер «Je Suis Tombé Du Ciel» Французька Я впав з неба
12-е
0
1971 Ірландія Дублін Монік Мелсен «Pomme, Pomme, Pomme» Французька Яблуко, яблуко, яблуко
13-е
70
1972 Велика Британія Единбург Вікі Леандрос «Après toi» Французька Після вас
1-е
128
1973 Люксембург Люксембург Анн-Марі Давід «Tu te reconnaîtras» Французька Ви впізнаєте себе
1-е
129
1974 Велика Британія Брайтон Айрін Шир «Bye Bye I Love You» Французька[b] До побачення, я люблю тебе
4-е
14
1975 Швеція Стокгольм Жеральдін «Toi» Французька Ти
5-е
84
1976 Нідерланди Гаага Юрген Маркус «Chansons pour ceux qui s'aiment» Французька Пісні для тих хто любить один одного
14-е
17
1977 Велика Британія Лондон Анн-Марі Бесс «Frère Jacques» Французька Брат Жак
16-е
17
1978 Франція Париж Baccara «Parlez-Vous Français?» Французька Ти розмовляєш французькою?
7-е
73
1979 Ізраїль Єрусалим Джін Менсон «J'ai déjà vu ça dans tes yeux» Французька Я вже бачила це в твоїх очах
13-е
44
1980 Нідерланди Гаага Sophie & Magaly «Papa Pingouin» Французька Тато пінгвін
9-е
56
1981 Ірландія Дублін Жан-Клод Паскаль «C'est peut-être pas l'Amérique» Французька Можливо, це не Америка
11-е
41
1982 Велика Британія Гаррогейт Світлана «Cours après le temps» Французька Бігати за часом
6-е
78
1983 Німеччина Мюнхен Корін Ерме «Si la vie est cadeau» Французька Якщо життя - це подарунок
1-е
142
1984 Люксембург Люксембург Софі Карл «100% d'amour» Французька 100% любов
10-е
39
1985 Швеція Гетеборг Аннеміке Вердорн, Франк Олів'є, Дайан Соломон,
Айрін Шир, Кріс Робертс & Малькольм Робертс
«Children, Kinder, Enfants» Французька, німецька, англійська Діти, діти, діти
13-е
37
1986 Норвегія Берген Шеріс Лоран «L'amour de ma vie» Французька Кохання мого життя
3-є
117
1987 Бельгія Брюссель Пластік Бертран «Amour amour» Французька Кохання кохання
21-е
4
1988 Ірландія Дублін Лара Фабіан «Croire» Французька Вірте
4-е
90
1989 Швейцарія Лозанна Park Café «Monsieur» Французька Сер
20-е
8
1990 Югославія Загреб Селін Карзо «Quand je te rêve» Французька Коли я мрію про тебе
13-е
38
1991 Італія Рим Сара Бре «Un baiser volé» Французька Вкрадений поцілунок
14-е
29
1992 Швеція Мальме Маріон Вельтер & Kontinent «Sou fräi» Люксембурзька Так вільно
21-е
10
1993 Ірландія Мілстріт Modern Times «Donne-moi une chance» Французька, люксембурзька Дай мені шанс
20-е
11
Kvalifikacija za Millstreet
Не брали участь у 1994-2023 роках
2024 Швеція Мальме Талі «Fighter» Французька, англійська Боєць
13-е
103
5-е
117
2025 Швейцарія Базель

Congratulations: 50-річчя пісенного конкурсу «Євробачення»

Виконавець Пісня Мова Congratulations На Євробаченні
Фінал Бали Півфінал Бали Рік Місце Бали
Франс Галль «Poupée de cire, poupée de son» Французька Не вдалося кваліфікуватися 14 37 1965 1 32

Країна-господар

Дезіре Носбуш - ведуча Євробачення 1984 (фото 2018). На момент проведення конкурсу їй було 19 років, що робить її наймолодшою з ведучих пісенного конкурсу Євробачення.[2][3] Після повернення на конкурс у 2024 році, вона стала першою речницею від Люксембургу, котра оголосила бали Люксембурга через камеру.[4]
Рік Місто Місце Ведучі
1962 Люксембург Grand Auditorium de RTL, Вілла Лувіньї[en] Мірей Деланнуа
1966 Джозіан Шен
1973 Великий театр міста Люксембурга Хельга Гіттон
1984 Дезіре Носбуш


Пов'язана участь

Глави делегації

Кожен мовник, який бере участь у Пісенному конкурсі «Євробачення», призначає голову делегації як контактну особу ЄМС та голову своєї делегації на заході. До складу делегації, чиї розміри можуть сильно відрізнятися, входять керівник преси, виконавці, автори пісень, композитори, бек-вокалісти тощо.[5]

Рік Глава делегації Прим.
2024 Ерік Леман [6]

Постановщики номерів

Рік Постановщик Прим.
2024 Герман Нєнов [7]

Диригенти

До 1999 року, коли на конкурсі використовувався оркестр, було обов'язкова присутність диригента, якщо країна його використовувала. Мовники могли надавати власних диригентів або звернутися до послуг диригента, призначеного мовником країни-господарки.[8] Диригенти, які керували оркестром під час люксембурзьких заявок кожного року, перераховані нижче.

Рік Диригент Нотатки Прим.
1956 Жак Ласрі [9]
1957 Віллі Беркінг [c]
1958 Дольф ван дер Лінден
1960 Ерік Робінсон
1961 Лео Шольяк
1962 Жан Родерес
1963 Ерік Робінсон [c]
1964 Жак Денжан
1965 Ален Горагер
1966 Жан Родерес
1967 Клод Денжан
1968 Андре Борлі
1969 Аугусто Альгеро [c]
1970 Раймон Лефевр [10]
1971 Жан Клодрік
1972 Клаус Манро
1973 П'єр Као
1974 Чарльз Блеквелл
1975 Філ Колтер
1976 Джо Пле
1977 Джонні Арті
1978 Рольф Соя
1979 Ерве Рой
1980 Норберт Даум [11]
1981 Жоель Роше
1982 Жан Клодрік
1983 Мішель Бернхольк
1984 Паскаль Стів
1985 Норберт Даум
1986 Рольф Соя
1987 Алек Мансіон
1988 Режи Дюпре
1989 Бенуа Кауфман [c]
1990 Тьєррі Дюрбе [12]
1991 Френсіс Гойя
1992 Крістіан Джейкоб
1993 Френсіс Гойя

Члени журі

Рік Журі 1 Журі 2 Журі 3 Журі 4 Журі 5 Прим.
2024 Патрік Грейс Альфред Ніколя Медернах Жермен Леон Мартін Ірем Сосай Ванесса Кам

Коментатори та речники

Рік Канал Коментатор Речник Прим.
1956 Télé-Luxembourg Невідомо Без речників [14]
1957 Невідомо [15]
1958 [16]
1959 Не брали участь [17]
1960 Невідомо [18]
1961 Роберт Бове[d] [19][20]
1962 Невідомо [21]
1963 П'єр Чернія[d] [22]
1964 Роберт Бове[d] [23][24]
1965 Невідомо [25]
1966 Камілло Фельжен[e] [27]
1967 Невідомо [28]
1968 [29]
1969 [30]
1970 [31]
1971 Без речників [32]
1972 Жак Навадік [33][34]
1973 RTL Télé-Luxembourg Невідомо [35]
1974 Невідомо [36]
1975 [37]
1976 [38]
1977 [39]
1978 Жак Навадік та Андре Торрент [40]
1979 Невідомо [41]
1980 Жак Навадік [42]
1981 Невідомо [43]
1982 Жак Навадік та Мерілен Бергманн [44]
1983 RTL Télévision Невідомо [45]
1984 RTL Télévision, RTL plus [46]
1985 Валері Сарн(RTL Télévision)
Олівер Шпікер(RTL plus)
[47][48]
1986 Невідомо(RTL Télévision)
Маттіас Крингс(RTL plus)
[49]
1987 [50]
1988 Невідомо [51][52]
1989 RTL Télévision [53]
1990 Валері Сарн [54]
1991 RTL TV, RTL Lorraine Невідомо [55][56]
1992 RTL Hei Elei Ромен Геренд [57]
1993 [58]
19942023 Не транслювали Не брали участь
2024 RTL та RTL Radio (Всі шоу) Рауль Рус та Роджер Саурфельд (Люксембурзька мова) Дезіре Носбуш [4][59][60][61]
RTL Today (Всі шоу) Сара Тапп та Мередіт Мосс (Англійська мова)
RTL Infos (Перший півфінал й фінал) Жером Дідело та Емма Соргато (Французька мова)

Галерея

Статистика голосувань (1975–2024)

Бали які віддав та отримав Люксембург
Дано Отримано
Країни Бали Країни Бали
1 Велика Британія Велика Британія
123
Португалія Португалія
76
2 Франція Франція
107
Ірландія Ірландія
73
3 Ірландія Ірландія
96
Франція Франція
66
4 Швейцарія Швейцарія
94
Велика Британія Велика Британія
61
5 Ізраїль Ізраїль
88
Фінляндія Фінляндія
59
6 Німеччина Німеччина
72
Ізраїль Ізраїль
7 Іспанія Іспанія
67
Швеція Швеція
58
8 Нідерланди Нідерланди
61
Бельгія Бельгія
54
9 Португалія Португалія
60
Іспанія Іспанія
51
10 Швеція Швеція Австрія Австрія
47

Нотатки

  1. а б Точні результати першого конкурсу 1956 року невідомі, оскільки було оголошено лише переможця. На офіційному сайті «Євробачення» всі інші країни-учасниці на другому місці.
  2. Містить фрази англійською
  3. а б в г Використовувався диригент від країни-господарки.
  4. а б в Коментувалося французьким мовником RTF.
  5. Підтверджено ведучою конкурсу.[26]

Примітки

  1. Luxembourg will return to Eurovision in 2024. Eurovisionworld (брит.). 12 травня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
  2. Luxembourg 1984. European Broadcasting Union (EBU). Процитовано 27 грудня 2023.
  3. Petit, Mélissa (23 Квітня 1983). This day in History: 40th anniversary of Luxembourg's fifth and last victory in the Eurovision Song Contest. RTL Today. Процитовано 28 грудня 2023.
  4. а б Farren, Neil (22 квітня 2024). Luxembourg: Spokesperson and Commentators for Eurovision 2024 Revealed. Eurovoix. Процитовано 22 квітня 2024.
  5. Heads of Delegation. Європейська Мовна Спілка (ЄМС). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
  6. Weimerskirch, Pierre (27 листопада 2023). Luxembourg in the Eurovision Song Contest: 'We're not just there, to be there'. RTL Today. Процитовано 27 грудня 2023.
  7. Van Dijk, Sem Anne (13 березня 2024). Luxembourg: German Nenov Will Be Creative Director of Luxembourgish Staging. Eurovoix. Процитовано 14 березня 2024.
  8. Rules of the 43rd Eurovision Song Contest, 1998 (PDF). Європейська мовна спілка (ЄМС). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2019. Процитовано 15 березня 2021.
  9. Roxburgh, Gordon (2012). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. One: The 1950s and 1960s. Prestatyn, United Kingdom: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-065-6.
  10. Roxburgh, Gordon (2014). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Two: The 1970s. Prestatyn, United Kingdom: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-093-9.
  11. Roxburgh, Gordon (2016). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Three: The 1980s. Prestatyn, United Kingdom: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-118-9.
  12. Roxburgh, Gordon (2020). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Four: The 1990s. Prestatyn, United Kingdom: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-163-9.
  13. Grand Final of Malmö 2024 - Jurors. European Broadcasting Union. Процитовано 18 травня 2024.
  14. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 24 травня 1956. с. 8. Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  15. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 2 березня 1957. с. 6. Процитовано 6 листопада 2022.
  16. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 11 березня 1958. с. 4. Процитовано 6 листопада 2022.
  17. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 10 березня 1959. с. 4. Процитовано 6 листопада 2022.
  18. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 28 березня 1960. с. 6. Процитовано 6 листопада 2022.
  19. Télé-Luxembourg. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 18 березня 1961. с. 19. Процитовано 11 листопада 2022.
  20. 6ème concours Eurovision de la chanson 1961. INA Mediapro (television broadcast). RTF. 2023 [18 березня 1961]. Процитовано 14 квітня 2024 — через Institut national de l'audiovisuel. Robert Beauvis: I am responsible for ensuring the commentary for the Grand Duchy of Luxembourg, Monaco, French-speaking Switzerland, in parallel with [...] Nic Bal, who does it in the Flemish language for Belgium. {{cite web}}: |trans-quote= вимагає |quote= або |script-quote= (довідка)
  21. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 17 березня 1962. с. 21. Процитовано 14 грудня 2022.
  22. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 22 березня 1963. с. 5. Процитовано 19 грудня 2022.
  23. Brincourt, André (23 березня 1964). La Télévision par Andŕe Brincourt: Le Grand Prix Eurovision de la chanson à Gigliola Cinquetti (Italie). Le Figaro (фр.). с. 21. ISSN 0182-5852. OCLC 1367314267.
  24. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 21 березня 1964. с. 18. Процитовано 27 грудня 2022.
  25. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 20 березня 1965. с. 22. Процитовано 28 грудня 2022.
  26. Grand Prix Eurovision de la Chanson Européenne 1966 (Television programme) (англ.) (фр.). Luxembourg City, Luxembourg: Compagnie Luxembourgeoise de Télédiffusion. 5 березня 1966.
  27. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). 5 березня 1966. с. 22. Процитовано 30 грудня 2022.
  28. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Luxembourg City, Luxembourg. 7 квітня 1967. с. 15. Процитовано 31 грудня 2022.
  29. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 5 квітня 1968. с. 23. Процитовано 3 січня 2023.
  30. Radio-Télévision. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 28 березня 1969. с. 23. Процитовано 3 січня 2023.
  31. Télé-Programmes. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 20 березня 1970. с. 23. Процитовано 3 січня 2023.
  32. Télé-Programmes. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 2 квітня 1971. с. 21. Процитовано 5 січня 2023.
  33. Télé-Programmes. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 24 березня 1972. с. 17. Процитовано 5 січня 2023.
  34. Die Luxemburger Jury-Mitglieder. Luxemburger Wort (нім.). Люксембург, Люксембург. 25 березня 1972. с. 28. Процитовано 5 січня 2023.
  35. Télé-programmes – samedi 7 avril. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 6 квітня 1973. Процитовано 6 січня 2023.
  36. Télé-programmes – samedi 6 avril. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 5 квітня 1974. Процитовано 8 січня 2023.
  37. Télé-programmes – samedi 22 mars. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 21 березня 1975. Процитовано 8 січня 2023.
  38. Télé-programmes – samedi 3 avril. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 2 квітня 1976. Процитовано 9 січня 2023.
  39. Samedi 7 mai 1977. LW-Weekend (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 7 травня 1977. Процитовано 10 січня 2023.
  40. Samstag, 22. April 1978 [Saturday, 22 April 1978] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 20 квітня 1978. с. 12—13. Процитовано 2 червня 2024.
  41. Télé hebdo – samedi 31 mars. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 30 березня 1979. Процитовано 11 січня 2023.
  42. Télé hebdo – samedi 19 avril. Luxemburger Wort (нім.) (фр.). Люксембург, Люксембург. 18 квітня 1980. Процитовано 12 січня 2023.
  43. Samstag, 4. April [Saturday 4 April] (нім.). Revue Agenda. 3 квітня 1981. с. 10—11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  44. Samstag, 24. April [Saturday 24 April] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 24 квітня 1982. с. 10–11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  45. Samstag, 23. April [Saturday 23 April] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 20 квітня 1983. с. 10—11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  46. Samstag, 5. Mai [Saturday 5 May] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 2 травня 1984. с. 10–11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  47. Samstag, 4. Mai [Saturday 4 May] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 2 травня 1985. с. 10–11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  48. Zaterdag 4 mei 1985. Limburgs Dagblad TV Week (нід.). Герлен, Нідерланди. 3 травня 1985. с. 4. Процитовано 14 січня 2023 — через Delpher.
  49. Samstag, 3. Mai [Saturday 3 May] (фр.) (нім.). Revue Agenda. 1 травня 1986. с. 10—11. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  50. Samstag, 9. Mai [Saturday 9 May] (нім.). Revue Agenda. 6 травня 1987. с. 4—6. Архів оригіналу за 2 червня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  51. Samstag, 30. April | Samedi, 30 avril [Saturday 30 April] (фр.) (нім.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 26 квітня 1988. с. 6—9. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  52. Televisie en radio. Limburgs Dagblad (нід.). Герлен, Нідерланди. 30 квітня 1988. с. 50. Архів оригіналу за 26 травня 2024. Процитовано 15 січня 2023 — через Delpher.
  53. Samstag, 6 Mai | Samedi, 6 mai [Saturday 6 May] (фр.) (нім.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 3 травня 1989. с. 10—13. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  54. Samstag, 5. Mai | Samedi, 5 mai [Saturday 5 May] (фр.) (нім.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 2 травня 1990. с. 10–13. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  55. Samstag, 4. Mai | Samedi, 4 mai [Saturday 4 May] (фр.) (нім.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 1 травня 1991. с. 10–13. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  56. Samstag  • Samedi | RTL Lorraine – 21.00 hrs | Concours Eurovision de la Chanson [Saturday | RTL Lorraine – 9:00pm | Eurovision Song Contest] (фр.). Шаблон:Lang fr. 1 травня 1991. с. 28. Архів оригіналу за 25 травня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  57. Samstag 9. Mai | Samedi 9 mai [Saturday 9 May] (нім.) (фр.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 6 травня 1992. с. 10–13. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  58. Samstag 15. Mai | Samedi 15 mai [Saturday 15 May] (фр.) (нім.) (люксемб.). Шаблон:Lang fr. 12 травня 1993. с. 10–13. Архів оригіналу за 3 червня 2024. Процитовано 15 травня 2024.
  59. Spielmann, Jeff; Schmit, Sandy (22 квітня 2024). Désirée Nosbusch, Roger Saurfeld a Raoul Roos maachen d'Moderatioun am Kader vum ESC [Désirée Nosbusch, Roger Saurfeld and Raoul Roos are on the Eurovision presenter team]. eurovision.rtl.lu (люксемб.). RTL. Процитовано 22 квітня 2024.
  60. Spielmann, Jeff; Schmit, Sandy (23 квітня 2024). Spokesperson and commentators: Désirée Nosbusch announces points, Sarah Tapp and Meredith Moss to comment English livestream. RTL Today (англ.). RTL. Процитовано 29 квітня 2024.
  61. Spielmann, Jeff; Schmit, Sandy (22 квітня 2024). Vivez l'Eurovision en direct et en français sur RTL Infos! [Follow Eurovision live and in French on RTL Infos!]. RTL Infos (фр.). RTL. Процитовано 29 квітня 2024.

Посилання

Read other articles:

Naval battle of the Pacific Theater of World War II Battle of Kula GulfPart of the Pacific Theater of World War IIUSS Helena and St. Louis in action at Kula Gulf, seen from USS HonoluluDate6 July 1943LocationKolombangara, Solomon IslandsResult Inconclusive; 1,600 of 2,600 Japanese troops landed at Vila, remainder either killed or not landedBelligerents  United States  JapanCommanders and leaders Walden L. Ainsworth Robert W. Hayler Teruo Akiyama †Units involved Task Grou...

 

Silklamm-Damenweste (2016)Rotfuchs-Herrenweste (2013) Eine Pelzweste oder Fellweste ist, ähnlich der textilen Weste, ein ärmelloses Oberbekleidungsteil in etwa Taillen- bis Hüftlänge für Frauen und Männer. Bis zum Aufkommen einer eigenen Pelzmode um 1900 war sie als Teil der regionalen Tracht in der Regel aus Schaf- oder Lammfell hergestellt. Als Bestandteil der Mode wird sie seitdem aus fast allen gebräuchlichen Fellarten gearbeitet.[1] Inhaltsverzeichnis 1 In der Mode 2 In de...

 

Beethoven en 1796. La sonata para piano n.º 1 en fa menor, Op. 2 n.º 1 fue compuesta por Ludwig van Beethoven entre 1794 y 1795. La partitura está dedicada a Joseph Haydn.[1]​[2]​[3]​[4]​[5]​ Historia Portada de la edición de 1862 del Op. 2 (Breitkopf & Härtel). Composición Las tres sonatas para piano que conforman el Opus 2 son las Sonatas n.º 1, n.º 2 y n.º 3. La composición del conjunto se desarrolló entre 1794 y 1795, tomando prestado material ...

Localisation de l'île de Chypre La réunification de l'île de Chypre est un projet lancé conjointement en 2008 par les Nations unies et les deux communautés chypriotes séparées depuis la partition de l'île en 1974 : les chypriotes grecs de la République de Chypre (internationalement reconnue et membre de l'Union européenne) et les chypriotes turcs de la République turque de Chypre du Nord (reconnue par la Turquie uniquement). Évolution de la population par langues entre 1970 e...

 

Dieser Artikel behandelt die niedersächsische Gemeinde Himmelpforten, in der Weihnachtszeit bekannt als „Christkinddorf“. Zu den Klöstern gleichen oder ähnlichen Namens siehe Kloster Himmelpforten. Wappen Deutschlandkarte 53.6166666666679.36Koordinaten: 53° 37′ N, 9° 18′ O Basisdaten Bundesland: Niedersachsen Landkreis: Stade Samtgemeinde: Oldendorf-Himmelpforten Höhe: 6 m ü. NHN Fläche: 18,28 km2 Einwohner: 5717 (31. Dez. 2022)...

 

Pakistani military school This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Military College of Signals – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (December 2018) Military College of SignalsMain building of MCSMottoتیز و یقینیTypeMilitary SchoolEstablished1947RectorLt Gen (Retd.) Javed Ma...

Unique identifier system used by the French INSEE to identify various entities This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: INSEE code – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (November 2007) (Learn how and when to remove this template message) You can help expand this article with text translated fr...

 

Dalam matematika, khususnya teori homotopi, pemetaan kontinu i : A → X {\displaystyle i:A\to X} di mana A {\displaystyle A} dan X {\displaystyle X} adalah ruang topologi, kofibrasi adalah kelas homotopi peta [ A , S ] {\displaystyle [A,S]} diperluas ke kelas peta homotopi [ X , S ] {\displaystyle [X,S]} peta f ∈ Hom T o p ( A , S ) {\displaystyle f\in {\text{Hom}}_{Top}(A,S)} diperluas ke peta f ′ ∈ Hom Top ( X , S ) {\displaystyle f'\in {\text{Hom}}_{\textbf {Top}...

 

Daffa WardhanaDaffa pada tahun 2021LahirMohammad Daffa Wardhana28 November 1998 (umur 25)Jakarta, IndonesiaPendidikanUniversitas MelbournePekerjaanPemeranatletpengusahaTahun aktif2019—sekarangOrang tuaMarini Zumarnis (ibu) Mohammad Daffa Wardhana (lahir 28 November 1998) adalah pemeran, atlet jiu-jitsu Brasil, dan pengusaha berkebangsaan Indonesia. Dalam kariernya sebagai atlet, ia pernah mendapatkan medali perak dalam Brazilian Jiu-jitsu Open Jakarta pada 2019.[1] Daffa k...

Daddy Yankee discographyYankee at a meet & greet in 2015.Studio albums8Live albums2Compilation albums1Music videos100Singles94Soundtrack albums1 The discography of Puerto Rican rapper, singer-songwriter and producer Daddy Yankee has released eight studio albums, two live albums, eighty-nine singles, and one soundtrack. He made his debut on DJ Playero's Playero 34 mixtape, released in 1991.[1][2] He was later featured on Playero's 37 and 38 albums, before releasing his firs...

 

PT Tripar Multivision Plus Tbk.Nama dagangMultivision PlusJenisPublikKode emitenIDX: RAAMIndustriPerfilmanPendahuluPT Parkit FilmDidirikan1990; 32 tahun lalu (1990) di Jakarta, IndonesiaPendiriRaam PunjabiKantorpusatMultivision Tower, Lantai 21-23, Jl. Kuningan Mulia Lot 9B, Jakarta Selatan, IndonesiaWilayah operasi Indonesia Singapura Vietnam Kamboja Thailand Filipina India Hongkong Laos Malaysia Timor Leste Pemiliklihat daftarSitus webwww.mvpworld.com PT Tripar Multivision Plus Tbk. (I...

 

You can help expand this article with text translated from the corresponding article in Hebrew. (March 2022) Click [show] for important translation instructions. Machine translation, like DeepL or Google Translate, is a useful starting point for translations, but translators must revise errors as necessary and confirm that the translation is accurate, rather than simply copy-pasting machine-translated text into the English Wikipedia. Do not translate text that appears unreliable or low-q...

Species of butterfly Tawny emperor Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Arthropoda Class: Insecta Order: Lepidoptera Family: Nymphalidae Genus: Chitoria Species: C. ulupi Binomial name Chitoria ulupi(Doherty, 1889) Synonyms Potamis ulupi Doherty, 1889 Apatura ulupi Apatura kalaurica Tytler, 1926 Apatura fulva Leech, 1891 Chitoria ulupi, the tawny emperor, is a species of nymphalid butterfly found in tropical Asia. Subspecies Chitoria ulupi ulupi (Assam, M...

 

United States historic placeBellefountain BridgeU.S. National Register of Historic Places Show map of IowaShow map of the United StatesLocationAshland Ave. over the Des Moines RiverNearest cityTracy, IowaCoordinates41°16′55″N 92°51′36″W / 41.28194°N 92.86000°W / 41.28194; -92.86000Arealess than one acreBuilt1898ArchitectClinton Bridge CompanyArchitectural stylePratt through trussMPSHighway Bridges of Iowa MPSNRHP reference No.98000506[1&#...

 

Manitoba ice hockey team Niverville NighthawksCityNiverville, ManitobaLeagueManitoba Junior Hockey LeagueDivisionEastFounded2022Home arenaNiverville Community Resource & Recreation CentreColorsDark blue, red, yellow     Owner(s)Clarence BraunGeneral managerKelvin CechHead coachKelvin CechWebsitemjhlnighthawks.ca The Niverville Nighthawks are a Canadian junior 'A' ice hockey team based in Niverville, Manitoba. The Nighthawks are members of the Manitoba Junior Hockey Lea...

Football clubHNK DubrovnikFull nameHNK Dubrovnik 1919Founded1919Dissolved2015 (merged with GOŠK Dubrovnik)GroundGradski stadion LapadCapacity3,0002014–151. ŽNL Dubrovnik-Neretva, 3rd Home colours Away colours HNK Dubrovnik 1919 was a Croatian football club based in the city of Dubrovnik. History The club was founded in 1922 under the name NK Jug. It was created by merging with another club Dubrovnik, hence there in 1919 in its name. During the 1951 merged with Borac and Željezničar and ...

 

Islandia Pemakaian 100100 Perbandingan 25:18 Dipakai 1944 Rancangan Salib Nordik Perancang Matthias Thordarson Varian bendera Islandia Pemakaian 011011 Perbandingan 37:18 Bendera Islandia diadopsi pada tahun 1944. Sama seperti negara negara Nordik lainnya, Islandia menampilkan salib Nordik pada benderanya. Salib Nordik pada bendera Islandia berwarna merah dengan tepian putih. Bendera ini didesain oleh Matthías Þórðarson. Makna dan filosofi Warna biru yang mendominasi bendera Islandia mela...

 

Radio station in Minocqua, Wisconsin WLKDMinocqua, WisconsinFrequency1570 kHzBrandingThe LakeProgrammingFormatSoft oldiesOwnershipOwnerNRG Media(Raven License Sub, LLC)Sister stationsWHDG, WMQA-FM, WOBT, WRHN, WRLO-FMHistoryFirst air dateAugust 1, 1978 (as WFBZ)Former call signsWFBZ (1978–1985)WMYM (1985–1992)WMQA (1992–1999)Technical informationFacility ID55210ClassBPower5,000 watts day500 watts nightTransmitter coordinates45°49′13.00″N 89°43′27.00″W / 45.8202...

United States congressional caucus Congressional Asian Pacific American Caucus ChairpersonJudy Chu(California's 28th)FounderNorman Mineta(California's 15th)FoundedMay 16, 1994; 29 years ago (1994-05-16)HeadquartersWashington, D.C.MembershipDuring the 118th Congress 8 Senators 66 Representatives 1 Delegate Seats in the House66 / 435 (plus 1 non-voting) Seats in the Senate8 / 100 Seats in the House Democratic Caucus66 / 213 Seats in House Republican Conference0 / 222 WebsiteOf...

 

Disambiguazione – Se stai cercando la stazione della metropolitana, vedi Ángel Gallardo (metropolitana di Buenos Aires). Ángel Gallardo Ministro degli Esteri dell'ArgentinaDurata mandato12 ottobre 1922 –12 ottobre 1928 PresidenteMarcelo T. de Alvear Vice presidenteElpidio González PredecessoreHonorio Pueyrredón SuccessoreHoracio Oyhanarte Dati generaliPartito politicoUnione Civica Radicale UniversitàUniversità di Buenos Aires Ángel Gallardo (Buenos Aires, 19...

 

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!