Карл Лю́двіг фон Берталанфі́ (англ. Ludwig von Bertalanffy; 19 вересня 1901, Відень — 12 червня 1972, Нью-Йорк) — австрійський біолог, засновник узагальненої системної концепції, що отримала назву «Загальна теорія систем»[1].
В 1934–1948 рр. доцент, потім професор Віденського університету.
З 1949 р. постійно проживав в Канаді та США.
В 1949–1961 рр. працював в різних університетах США і Канади.
З 1961 р. професор теоретичної біології Альбертського університету (Канада).
Наукова робота
Досліджуючи біологічні об'єкти як організовані динамічні системи, проаналізував протиріччя механіцизму та віталізму, організмічні ідеї щодо цілісності організму та формування системних концепцій в біології. Застосовував організмічний підхід при дослідженні тканинного дихання, співвідношення метаболізму і росту в тварин.
Запропоновані Берталанфі методи аналізу відкритих еквіфінальних систем дозволили застосовувати в біології ідеї термодинаміки, кібернетики, фізичної хімії.
Заснував першу в сучасній науці узагальнену системну концепцію, покликану розробляти математичний апарат опису систем різних типів і виявляти засоби інтеграції науки.
Один з фундаторів «Спілки з досліджень в області загальної теорії систем» (1954 р.) і її щорічного видання «General Systems»[2].
Література
- Л. фон Берталанфи. «Общая теория систем — критический обзор»
- Theoretische Biologie, Bd 1‒2, В., 1932‒42
- Das biologische Weitbild, Bern, [1949];
- Problems of life, L., 1952;
- General system theory. Foundations, development, applications, N. Y., 1968.
Примітки
Див. також
.svg){kind=small}
