PROFILBARU.COM

**Луцька брама**
Луцька брама
	50°19′46.20″ пн. ш. 26°31′19.60″ сх. д. / 50.3295000° пн. ш. 26.5221111° сх. д.
Статус	музей
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Острог
Тип будівлі	барбакан
Автор проєкту	Якуб Мадлайн
Засновано	10 листопада 1985
Будівництво	друга половина XV - початок XVI століть —
Стан	Відкрита для відвідування. Має проблеми з дахом та фасадом
	Луцька надбрамна вежа (Україна)
	Луцька надбрамна вежа у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луцька брама.

Луцька брама — пам'ятка оборонної архітектури в місті Острог по вулиці В’ячеслава Чорновола. Зведена для захисту міста на підходах зі сторони луцького гостинця. Відігравала роль центральної ланки в оборонній системі міста.

Рідкісний зразок оборонної споруди — барбакана. Поряд з Татарською брамою демонстрували велич і поважний статус столиці Острожчини.

Автор проекту — архітектор Якуб Мадлайн.

Історія і архітектура

Як і Татарська, Луцька брама складається з двох рівновисоких об'ємів. Об'єм основної, овальної у проєкції частини, винесений за межі оборонного муру міста, поєднується із яким прямокутним в проєкції перешийком. стрільниці розміщені по периметру споруди таким чином, що не залишалося жодної зони, яка б не прострілювалася. Наприкінці XVI — на початку XVII століть над двоярусною спорудою добудований аттик з ключоподібними стрільницями. З внутрішнього боку вежі збереглися отвори для несучих балок дерев'яних бойових галерей.

Вимурувана з пісковика на вапняному розчині, кладка армована дерев'яними зв'язками. В першому ярусі знаходився наскрізний арочний проїзд. В'їзд обрамлений порталом з тесаного каменю.

Окрім суто утилітарної функції Луцька брама повинна була демонструвати велич і поважний статус столиці земель Острозьких, що було досягнуто використанням архітектурного прийому поєднання вишуканого аттика з суворою міцністю гладенько потинькованих стін. Саме цей вдало використаний прийом став найприкметнішим в архітектурному обличчі Острога періоду середньовіччя.

Музей книги і друкарства

10 листопада 1985 року в Луцькій брамі відкритий острозький Музей книги і друкарства. Автором оформлення музею був російський художник Е. Е. Шаповалов. Колекції музею формувалися з резервно-обмінних фондів ДБР (Москва), РНБ (Санкт-Петербург), НБУВ, ЛНБ ім. Стефаника в результаті обстеження культових споруд на Рівненщині та в сусідніх областях.

В лютому 2007 року музейна експозиція була демонтована у зв'язку з проведенням реставрації споруди. Пізніше, попри незавершену реставрацію, зібрання відкрито для відвідувачів. Експозиція музею розміщена на трьох поверхах (близько 400 м²). Тут розповідається про історію створення книги та виникнення друкарства, діяльність Івана Федоровича. Серед рідкісних експонатів найдавніша друкована книга «Декреталій» папи Григорія IX (Париж 1511 р.), глаголичне видання Бревіарія Хорвацького (Венеція 1561 р.), Острозька Біблія Івана Федоровича (1581). В основу експозиції музею покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 1909/1912 рр. Братством імені князів Острозьких.

Сьогодні книжкова колекція нараховує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські і кириличні стародруки XVI/XVII ст. Експозиція першого поверху розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу XVI/XVIII ст. і про діяльність Івана Федоровича у Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, Кременецьку друкарні XVI/XVIII ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

Режим роботи

Музей приймає відвідувачів протягом року у всі дні, крім понеділка, з 9:30 до 17:00, у п'ятницю — до 16:00.^[1]

Див. також

Примітки

↑ Музей книги та друкарства. Острозький замок (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 31 липня 2020.

Література

Годованюк Е. М. Надвратные башни городских укреплений Острога и Дубно // Строительство и архитектура. 1969. № 5. С. 33-36. (рос.)
Годованюк О. Пам'ятки будівельної діяльності князів Острозьких в Острозі // Острозька давнина: дослідження і матеріали. Львів 1995. Т. 1. С. 40-58.
Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6