PROFILBARU.COM

Лати́нський ку́бок (ісп. Copa Latina, італ. Coppa Latina, порт. Taça Latina, фр. Coupe Latine) — міжнародний футбольний клубний турнір, який розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції в 1949–1957 роках. Припинив існування із заснуванням Кубка європейських чемпіонів (з 1992 — Ліга чемпіонів УЄФА).

Історія і регламент

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Латинський кубок мав заповнити вакуум, який створився у міжнародному клубному футболі після Другої світової війни, коли інші подібні змагання або припинилися (Кубок Мітропи припинився в 1940 році і був відновлений лише у 1952), або ще не почалися (Кубок європейських чемпіонів було засновано лише в 1955).

Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, матчі кубку проводилися в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Розіграші кубка влаштовувалися щороку влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. Кожні чотири роки визначався рейтинг країн за підсумками результатів її клубів у розіграшах кубка. В турнірі брали участь переможці національних чемпіонатів країн-учасниць, але в трьох випадках, коли чемпіон відмовлявся від участі в турнірі, його місце займала команда, яка посіла в чемпіонаті нижчу позицію: в 1953 «Мілан» (3-тє місце в чемпіонаті Італії) і «Валенсія» (2-е місце чемпіонаті Іспанії), і знову «Мілан» у 1956 (2-е місце в італійському чемпіонаті).

До появи Кубку європейських чемпіонів Латинський кубок вважався найпрестижнішим клубним турніром Європи, оскільки Кубок Мітропи, який мав велику популярність перед Другою світовою війною, після війни, хоча й був відновлений, прийшов у занепад. Хоча в розіграшах Латинського кубка брали участь клуби лише чотирьох країн, це були провідні футбольні держави того часу, що підтверджується тим фактом, що з двадцяти фіналістів перших десяти розіграшів Кубка європейських чемпіонів (з 1956 по 1965) дев'ятнадцять походили з цих чотирьох країн (єдиним винятком став німецький «Айнтрахт», який поступився мадридському «Реалу» в 1960 році).

Останній раз Кубок розігрувався в 1957 році. «Реал», останній переможець Латинського кубку, виграв також перші п'ять розіграшів Кубка європейських чемпіонів, з 1956 по 1960 роки. Зі зростом популярності загальноєвропейського футбольного клубного турніру розіграші Латинського кубка припинилися.

Володарі Латинського кубка

Рік	Місце проведення	Фінал			Матч за третє місце
Рік	Місце проведення	Чемпіон		Віце-чемпіон	Третє місце		Четверте місце
1949	Барселона і Мадрид, Іспанія	«Барселона»	2:1	«Спортінг» (Лісабон)	«Торіно»	5:3	«Реймс»
1950	Лісабон, Португалія	«Бенфіка»	2:1*	«Бордо»	«Атлетіко» (Мадрид)	2:1	«Лаціо»
1951	Мілан і Турин, Італія	«Мілан»	5:0	«Лілль»	«Атлетіко» (Мадрид)	3:1	«Спортінг» (Лісабон)
1952	Париж, Франція	«Барселона»	1:0	«Ніцца»	«Ювентус»	3:2	«Спортінг» (Лісабон)
1953	Лісабон і Порту, Португалія	«Реймс»	3:0	«Мілан»	«Спортінг» (Лісабон)	4:1	«Валенсія»
1954	Розіграш не проводився через Чемпіонат світу у Швейцарії
1955	Париж, Франція	«Реал» (Мадрид)	2:0	«Реймс»	«Мілан»	3:1	«Белененсеш»
1956	Мілан, Італія	«Мілан»	3:1	«Атлетік» (Більбао)	«Бенфіка»	2:1	«Ніцца»
1957	Мадрид, Іспанія	«Реал» (Мадрид)	1:0	«Бенфіка»	«Мілан»	1:0	«Сент-Етьєн»