Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.
Латинський кубок 1950 розугрувався в Лісабоні в той самий час, коли відбувався Чемпіонат світу в Бразилії. Саме з цієї причини призери чемпіонату Італії «Ювентус», «Мілан» і «Інтер» відмовились від участі в змаганнях, адже їх провідні футболісти поїхали на мундіаль. Натомість 4-й призер Серії А «Лаціо» погодився виступити, незважаючи на те, що в збірну Італії вирушили і його гравці. Чемпіон Іспанії «Атлетіко» також делегував своїх футболістів у збірну Іспанії, але зіграв у Лісабоні. Збірні Франції і Португалії участі в Чемпіонаті світу не брали, тому чемпіони цих країн мали можливість виступити в найсильніших складах. У підсумку саме «Бенфіка» і «Бордо» вийшли до фіналу Латинського кубка.