Лазар Мойсов

Лазар Мойсов
мак. Лазар Мојсов
Народився	19 грудня 1920(1920-12-19)[2][3][4] Неготино, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Помер	25 серпня 2011(2011-08-25)[1][2]^[…] (90 років) Белград, Сербія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Югославія  Королівство Сербів, Хорватів і Словенців  Королівство Югославія  СРЮ  Сербія і Чорногорія  Сербія
Діяльність	журналіст, політик, дипломат, правник, комісар
Alma mater	юридичний факультет Белградського університету^d і Белградський університет
Знання мов	сербська і македонська[5]
Учасник	Югославський фронт Другої світової війни
Посада	голова Генеральної Асамблеї ООН і посол
Військове звання	полковник
Партія	Комуністична партія Югославії
Діти	Світлана Мойсов[6]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Лазар Мойсов (19 грудня 1920, Неготино — 25 серпня 2011, Белград) — македонський і югославський політик і дипломат.^[7]

Біографія

Лазар Мойсов народився 19 грудня 1920 року в Неготині. Здобув докторський ступінь на юридичному факультеті Белградського університету. Брав участь у Другій світовій війні як партизан, після 1945 року робив кар'єру як функціонер КПЮ. Був генеральним прокурором Соціалістичної Республіки Македонія з 1948 по 1951 рік. Наступні два десятиліття був депутатом в асамблеях СРМ та СФРЮ.^[8]

Розпочав дипломатичну кар'єру як посол Югославії в СРСР та Монголії з 1958 по 1961 рік, а в Австрії — з 1967 по 1969 рік. З 1969 по 1974 рік Мойсов виконував обов'язки посла Югославії в ООН, Гаяні та Ямайці.

З 1974 по 1982 рік він був заступником міністра закордонних справ Югославії, а з 1977 по 1978 рік — президентом Генеральної Асамблеї ООН. З 1980 по 1981 рік Мойсов очолював Президію ЦК Комуністичної ліги Югославії, а з травня 1982 по травень 1984 був міністром закордонних справ. З 1984 по 1989 рік він був членом Спільного головування в СФР Югославії, де був президентом з 1987 по 1988 рік.^[9]

Мойсов писав і читав лекції про міжнародні відносини. Його остання книга — «Записи спогадів про зустрічі, людей, події». Кн. 1, Радянські та американські лідери у співпраці та протистоянні: (від Хрущова до Єльцина та від Ніксона до Клінтона), опублікована у 2006 році.^[9]

Лазар Мойсов помер у Белграді 25 серпня 2011 року у віці 90 років. Похований на Алеї почесних громадян, на Новому кладовищі в місті.^[10][9]

Зовнішні посилання

• Соња Крамарска, „Зошто Македонија и Лазар Мојсов си свртија грб?“^{[недоступне посилання]}, „Утрински Весник“, 28.08.2011.
• „Мојсов: Властите на независна Македонија ме заборавија“

Примітки

1. http://www.novosti.rs/vesti/naslovna/aktuelno.69.html:342801-Sahranjen-Lazar-Mojsov
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #133502562 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
5. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
6. https://www.slobodenpecat.mk/en/makedonskata-nauchnichka-svetlana-mojsov-megju-nagradenite-so-aziskata-nagrada-tang-za-biofarmacija/
7. Почина Лазар Мојсов [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], Телма, 25 август 2011.
8. Блаже Миневски, „Со Југославија ќе пропадне и твојот македонски народ“, Публика - неделен политички прилог, број 180, сабота 31 мај 2014, стр. 2.
9. Блаже Миневски, "Со Југославија ќе пропадне и твојот македонски народ", Публика - неделен политички прилог,број 180, сабота 31 мај 2014, стр. 2.
10. Лазар Мојсов погребан во Алејата на заслужни граѓани во Белград^{[недоступне посилання]}, МакФакс, 25 август 2011