Курт Рамін

Курт Рамін
нім. Kurt Ramien
Народився3 жовтня 1889(1889-10-03)
Гамбург-Гарбург, Люнебург[d], Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер8 вересня 1939(1939-09-08) (49 років)
Кіль, Німеччина
Країна Німецький Райх
Діяльністьофіцер ВМФ Німеччини
УчасникПерша світова війна
Військове звання Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Фландрійський хрест
Фландрійський хрест
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Курт Рамін (нім. Kurt Ramien; 3 жовтня 1889, Гамбург8 вересня 1939, Кіль) — німецький офіцер-підводник, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія

1 квітня 1908 року вступив на флот. Після проходження навчання з 1 жовтня 1910 року служив на борту лінкора «Імператор Вільгельм II», з 1 квітня 1912 року — важкого крейсера «Ганза». З 31 березня 1914 року — вахтовий офіцер авізо «Пфайль». Учасник Першої світової війни. В серпні 1915 року перейшов у підводний флот. З 13 квітня по 31 серпня 1916 року — командир SM UC-1, з 6 листопада 1916 по 20 жовтня 1917 року — SM UC-48, з 31 грудня 1917 по 29 серпня 1918 року — SM UB-109. Всього за час бойових дій потопив 57 кораблів загальною водотоннажністю 103 455 тонн і пошкодив 6 кораблів загальною водотоннажністю 26 509 тонн. 29 серпня 1918 року човен Раміна був потоплений і він потрапив в полон. 5 січня 1920 року звільнений і продовжив службу на флоті. З 2 жовтня 1933 року — командувач мінними тральщиками. З 1 червня 1937 року — командир бар'єрного випробувального командування, одночасно до 31 травня 1938 року керував випробувальним з'єднанням. Наклав на себе руки.

Сім'я

В першого шлюбу мав двох дітей. Вдруге одружився з жінкою, яка мала трьох дочок від першого шлюбу.

Звання

Нагороди

Література

  • Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand, Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1700-3, S. 82–83.
  • Rangliste der Deutschen Reichsmarine. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1929. S. 43.

Посилання

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!