Критичність — це стан ядерного реактора, в якому ланцюгова ядерна реакція є самопідтримуваною, тобто коли реактивність дорівнює нулю. У надкритичних станах реактивність більше нуля.[1]
Критичність — це нормальний робочий стан ядерного реактора, в якому ядерне паливо підтримує ланцюгову реакцію поділу. Реактор досягає критичності (і вважається критичним), коли кожен поділ вивільняє достатню кількість нейтронів для підтримки поточної серії ядерних реакцій.[2]
Міжнародне агентство з атомної енергії визначає дату першої критичності як дату, коли реактор вперше стає критичним.[3] Це важлива віха в будівництві та введенні в експлуатацію атомної електростанції .