Колонізація земель сучасного Дальнєрєченського району Приморського краю почалась у 1899 році, з прибуттям в Імань чергових поселенців з України, що добиралися до цього місця суднами з Одеси.[2]
Першим у 1899 році українцями було засноване селище Веденка, потім в 1900 — Звенигородка, Гондатівка (нині Суханівка), в 1901 році — Різдвяне і Солов'ївка. Новосели отримали наділ землі у 100 десятин на кожну сім'ю. У цих п'яти селищах до кінця 1902 року проживало 816 чоловіків і 860 жінок.
У 1902 році з відведенням ділянки було утворено селище Стретенко.
На 1941 рік в селі налічувалось 65 дворів (близько 350—400 осіб), існувала власна сільська рада.[6]
На 1940-ві роки з 80 нагороджених учасників Німецько-радянської війни з села Красного переважна більшість була українцями. Село значилось в Калінинському районі Приморського краю.[8]
↑Кабузан В. М. Дальневосточный край в XVII — начале XX вв. (1640—1917 гг.) / Историко-демографический очерк. — М.: Наука, 1985. — 264 с.
↑Самохина Л. С., Отставная Л. А. ВОЗНИКНОВЕНИЕ ПРЕДПРИЯТИЙ ПИТАНИЯ НА ТЕРРИТОРИИ ИМАНСКОГО УЕЗДА ПРИМОРСКОЙ ОБЛАСТИ В ПЕРИОД ЗАСЕЛЕНИЯ: ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ // Актуальные вопросы общественных наук: социология, политология, философия, история: сб. ст. по матер. XXIX междунар. науч.-практ. конф. № 9(29). — Новосибирск: СибАК, 2013.