У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кравченко.
Кра́вченко Мико́ла Васи́льович (1886–1918) — київський робітник-друкар, учасник Січневого повстання 1918 року проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки під час наступу військ Радянської Росії.
Біографія
У січні 1918 року ввійшов до складу Військово-революційного комітету (члени — Андрій Іванов, Олександр Горвіц, Микола Лебедєв, Ісак Крейсберг, Дора Іткінд, Михайло Майоров, Михайло Чорний (Рафаїл), Іван Смирнов, Михайло Реут, Іван Клименко та інші; чималий відсоток складали більшовики), що очолив повстання проти УНР за встановлення радянської влади.
У середині грудня 1918 року брав участь у зборах військової організації підпільного Київського обласного комітету РКП(б)/КП(б)У, що проходили в будинку № 2 на Ярославській вулиці, під час яких був заарештований і згодом загинув.
Увічнення пам'яті
1928 року на честь Миколи Кравченка було названо вулицю[3] на Лук'янівці (нині — вулиця Вільгельма Котарбінського).
2015 року після прийняття Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прізвище Кравченка Українським інститутом національної пам'яті було включено до списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію[4].
Примітки
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 126.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 107. — ISBN 5-88500-070-0.
- Путівник по Києву (Сучасний та давній Київ) / М. Плісецький, Є. Півнева, В. Стебловський та ін. — К. : Укртуре, 1930. — 153 с.