Валерій Олексійович Кравченко (2 січня 1946(19460102), м. Беговат Ташкентської обл., Узбекистан — 16 червня 2017, м. Київ) — робітник, дисидент, правозахисник, громадський і політичний діяч. Колишній політв'язень. У 1992—1995 та з 1998 приблизно по 2011 заступник голови Демократичної партії України, з 2001 засновник і незмінний голова ГО «За реабілітацію „Першотравневої двійки“».
Наприкінці 1971 написав на адресу Л. І. Брежнєва листа, в якому засудив внутрішню політику ЦК КПРС і заявив про вихід із Комуністичної партії. У березні 1978 провів демонстрацію протесту перед ЦК КПУ з плакатом «Культу личности Л. И. Брежнева — нет! Прекратите произвол!». 5 грудня 1980(19801205) Кравченко В. О. провів публічну демонстрацію протесту в Москві перед Спаською вежею Кремля.
Брав участь у створенні Народного Руху України, потім Демократичної партії України.
Створив Громадський комітет «За реабілітацію „Першотравневої двійки“»[1], проводив голодування[2], домігся повної реабілітації Віктора Кукси та Георгія Москаленка — учасників національно-визвольного руху, які вночі 1 травня 1966 року встановили на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.
Помер 16 червня 2017 року. Похований на кладовищі «Біле» біля села Святопетрівське.[3]