PROFILBARU.COM

Ковила пірчаста
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Рід:	Ковила (Stipa)
Вид:	Ковила пірчаста (S. pennata)
Біноміальна назва
	Stipa pennata; L., 1753

Ковила́ пірча́ста (Stipa pennata)^[1] — багаторічна рослина родини тонконогових. Вид занесений до Червоних книг України та Польщі.^[2]. Формація ковили пірчастої занесена до Зеленої книги України. Декоративна та кормова культура.

Назва

Українську і латинську видові назви, які є синонімами, ця рослина отримала через особливу форму остюка, схожу на тоненький стрижень, вкритий пухнастими волосками. Окрім пухнастого вигляду ковилу називають пірчастою ще й через спосіб розповсюдження плодів: вони переносяться вітром так же легко, як і летюче пір'я птаха. На вигляд остюків вказують і деякі народні назви: наприклад, французи називають цю рослину «Волосся янголів».

Опис

Трав'яниста рослина 40-70 см заввишки, гемікриптофіт. Коренева система мичкувата. Листки голі, в сухому стані згорнуті, 0,8-1 мм в діаметрі, у розгорнутому вигляді 0,9-2,3 мм завширшки. Молоді листки мають на кінчику китичку волосків, яка легко відпадає. Язички у листків генеративних пагонів 2-3 мм завдовжки, а у вегетативних — 1-2 мм.

Суцвіття — вузька, стиснута волоть 10-20 см завдовжки. Нижня квіткова луска 19-21 см завдовжки, дві крайові смужки волосків не доходять до основи остюка. Остюк білопірчастий, двічі колінчастозігнутий, 25-43 см завдовжки. Плід — веретеноподібна зернівка завдовжки 12-15 мм. Після достигання плодів остюк набуває трохи звивистої форми.

Екологія

Вид світлолюбний і посухостійкий, але в порівнянні з іншими видами ковили краще переносить помірне зволоження. Ця особливість дозволяє ковилі пірчастій зростати у лучних степах лісостепової зони, що в цілому нехарактерно для представників роду. Показово, що у південних районах популяції ростуть переважно на північних схилах. Едифікаторного значення набирає на плакорних ділянках з потужними малогумусними чорноземами, рідше — на кам'янистих схилах з виходами на поверхню карбонатних порід.

Розмножується насінням. Квітне у травні-червні. Запилення відбувається за допомогою вітру. Плодоносить у червні. Зернівка заглиблюється в ґрунт під дією дощової вологи і обертальних рухів пірчастого остюка.

Поширення

Ареал ковили пірчастої надзвичайно широкий і охоплює лісостепові й степові зони Євразії і (частково) Африки. На заході його межа проходить через Францію і Балкани, на півдні — через Північну Африку, Закавказзя, Середню Азію, Монголію, на півночі — через Швецію і південь Сибіру, на сході — через Забайкалля і Китай.

В Україні трапляється майже по всій території за виключенням Закарпаття і деяких районів Полісся. Особливо численні популяції на Лівобережжі, на заході ковила пірчаста найчастіше трапляється на Волино-Подільській височині.

Значення і статус виду

У цілому ковила пірчаста є одним з найвідоміших і найпоширеніших представників роду. Українські популяції невеликі за розміром, але у цілинних степах ковила нерідко домінує, утворюючи суцільний покрив. Загрозами для виду є розорювання степів та нераціональне природокористування — надмірне випасання, забудова, забруднення степів, часті пали. Рослина охороняється в наступних заповідниках і національних парках: Українському степовому, Луганському, «Медобори», «Подільські Товтри», «Святі Гори», "Кременецькі гори". За межами України вид знаходиться під охороною у Німеччині та Польщі.

Ковила пірчаста є добрим кормом для коней і овець. Цей вид часто використовують в ландшафтному дизайні, квіти збирають для аранжування сухих букетів. В Україні цю рослину можна побачити в колекції Донецького ботанічному сада.

Синоніми

Stipa pennata var. anomala (P.A.Smirn.) Tzvelev
Stipa pennata var. appendiculata Celak.
Stipa pennata var. appendiculata Čelak.
Stipa pennata var. araxensis (Grossh.) Freitag
Stipa pennata f. asperior Podp.
Stipa pennata subsp. austriaca (Beck) Martinovský & Skalický
Stipa pennata var. austriaca Beck
Stipa pennata var. breviglumis Maire
Stipa pennata var. dasyphylla Lindem.
Stipa pennata subsp. dasyvaginata (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
Stipa pennata subsp. dvorakii Martinovský & Moraldo
Stipa pennata subsp. eriocaulis (Borbás) Martinovský & Skalický
Stipa pennata var. gallica Steven
Stipa pennata f. gallica (Steven) Brand
Stipa pennata f. glaucescens Novak
Stipa pennata var. grafiana (Steven) Linden
Stipa pennata subsp. grafiana (Steven) Kneuck.
Stipa pennata subsp. iberica (Martinovský) O.Bolòs, Masalles & Vigo
Stipa pennata var. iberica (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
Stipa pennata subsp. joannis (Celak.) K.Richt.
Stipa pennata subsp. joannis (Čelak.) Pacz.
Stipa pennata var. joannis (Čelak.) Asch. & Graebn.
Stipa pennata subsp. kiemii Martinovský
Stipa pennata subsp. kirghisorum (P.A.Smirn.) Freitag
Stipa pennata f. krauseana Asch. & Graebn.
Stipa pennata var. krausiana Asch. & Graebn.

Stipa pennata subsp. lejophylla (P.A.Smirn.) Tzvelev
Stipa pennata var. lessingiana (Trin. & Rupr.) Richt.
Stipa pennata subsp. lithophila (P.A.Smirn.) Martinovský
Stipa pennata subsp. mediterranea (Trin. & Rupr.) Asch. & Graebn.
Stipa pennata var. mediterranea Trin. & Rupr.
Stipa pennata var. minor Boiss.
Stipa pennata var. neomexicana Thurb.
Stipa pennata var. okensis (P.A.Smirn.) Tzvelev
Stipa pennata var. pauneroana (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
Stipa pennata f. penicillifera Pacz.
Stipa pennata var. pontica (P.A. Smirn.) Hayek
Stipa pennata var. puberula (Podp. & Suza) Kubát
Stipa pennata subsp. pulcherrima (K.Koch) Á.Löve & D.Löve
Stipa pennata var. pulcherrima (K.Koch) Asch. & Graebn.
Stipa pennata f. pulcherrima (K. Koch) Brand
Stipa pennata var. pulcherrima (K. Koch) Halácsy
Stipa pennata var. pulcherrima (K. Koch) Beck
Stipa pennata var. rigida (Roshev.) Tzvelev
Stipa pennata f. sabulosa Pacz.
Stipa pennata subsp. sabulosa (Pacz.) Tzvelev
Stipa pennata var. stenophylla Lindem.
Stipa pennata var. tirsa (Steven) Novák
Stipa pennata subsp. tirsa (Steven) Kneuck.
Stipa pennata var. tirsa (Steven) Čelak.
Stipa pennata var. valida Asch. & Graebn.
Stipa pennata subsp. zalesskii (Wilensky) Freitag^[1]

Джерела

↑ ^а ^б The Plant List. [Архівовано 6 Листопада 2019 у Wayback Machine.](англ.)
↑ Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)