Народився 2 листопада1924(19241102) р. у станиці Пролетарській, Ростовської області. Батько — Ковач Костянтин Володимирович (24 грудня 1899 — 6 вересня 1939) — композитор та піаніст, Заслужений діяч мистецтв Абхазької АССР (1933). Перший збирач абхазьких народних пісень. Організатор музичного училища, симфонічного оркестру, етнографічного хору та струнного квартету в Сухумі.[1]
Автор музики до науково-популярного фільму «Діалектика якості» (1977) та документальних стрічок: «Революція продовжується» (1967), «Сторінки біографії» (1970). І. К. Ковач — автор творів: опери-балету «Та, що біжить по хвилях» (1987); опери «Блакитні острови» (1988); дитячих балетів «Північна казка» (1975), «Бембі» (1983); муз. комедій «Біля самого синього моря» (1977), «Шлях до сонця» (1981), «Фіктивне одруження» (1988); вок. –симф. — Ораторія (1970), «Пісня Ассоль» (1990); для симфонічного оркестру — Сюїта (1959), сюїта «Країна Гренландія» (1994), поема «Таврія» (1967), Святкова увертюра (1963), 4 симфонії (1965, 1981 — «Пам'яті А. Хачатуряна», 1983, 1984 — «Сни солдатські»), «Дифірамб» (1976); для камерного оркестру — Соната-пікколо (1975); Концертино — для фортепіано з оркестром (1974), для скрипки та камерного ансамблю (1985), для гобоя і камерного оркестру (1994), для віолончелі з концертом (1976, 1990) та ін.; п'єси, хори, романси, пісні; музики до театральних вистав і кінофільмів.
Ковач Ігор Костянтинович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 453-454.
