Клітка (фільм, 2000)

Клітка
англ. The Cell
Жанр	Психологічний трилер Фантастика
Режисер	Tarsem Singh^d
Продюсер	Хуліо Каро Донна Ленглі
Сценарист	Марк Протосевич
У головних ролях	Дженніфер Лопес, Вінс Вон, Вінсент Д'Онофріо, Джейк Вебер, Ділан Бейкер, Меріанн Жан-Батист, Jake Thomas^d, Patrick Bauchau^d, Ґеррі Беккер^d, Тара Сабкофф^d, Musetta Vander^d, Colton James^d, Дін Норріс, Джек Конлі^d, James Gammon^d, Лінна Кріл^d, Пітер Сарсґаард, Прюітт Тейлор Вінс, Vanessa Branch^d і Гарет Вільямс^d
Оператор	Пол Лофер
Композитор	Говард Шор
Кінокомпанія	RadicalMedia^d
Дистриб'ютор	New Line Cinema і Netflix
Тривалість	107 хв.
Мова	англійська
Країна	США  Німеччина
Рік	2000
Кошторис	$ 33 000 000[1]
Касові збори	104 155 843 $
IMDb	ID 0209958
Наступний	The Cell 2^d

«Клітина» (англ. The Cell) — американський психологічний трилер 2000 року режисера Тарсема Сінгха. У головній ролі фільму знялася співачка і актриса Дженніфер Лопес. Прем'єра фільму відбулася 17 серпня 2000 року.

Сюжет

Дитячого психолога Кетрін Дін наймають, щоб провести під керівництвом лікарів Генрі Веста та Міріам Кент експериментальне лікування у віртуальній реальності пацієнта у комі за допомогою пристрою «Неврологічна картографія та система синаптичної передачі», який дає змогу їй увійти в коматозний розум і спробувати привести пацієнта до притомності. Технологію фінансують батьки її пацієнта, Едварда Бейнса, хлопчика, який перебуває в коматозному стані через вірусну інфекцію, що викликає незвичайну форму шизофренії. Прогресу Бейнса заважає альтер-его, схоже на страшило, якого Дін уникає. Попри відсутність прогресу, Вест і Кент відхиляють пропозицію Дін щодо інверсії, тобто, щоб Бейнс проник до її свідомості, побоюючись наслідків його поведінки в незнайомому світі.

Маніяк-психопат Карл викрадає жінок і поміщає їх до кімнати, що за 40 годин наповнюється водою і жертва захлинається. Все це він знімає на відео. По всьому тілу маніяка вживлені сталеві кільця, за які він підвішує себе ланцюгами, і в такому положенні переглядає відзнятий матеріал. Після чергового викрадення маніяк спійманий, але він перебуває в комі після шизофренічного припадку. Місце розташування його жертви лишається невідомим.

Використовуючи нову технологію, Кетрін, а потім і один зі слідчих занурюються в дивний, заворожливий, відірваний від реальності світ уяви маніяка. У цьому світі, створеному уявою збоченця, всі закони підкоряються тільки своєму господареві. Варто повірити в реальність того, що відбувається — і вибратися буде неможливо.

Кетрін та її помічникові необхідно з'ясувати, де ж в реальності знаходиться місце, де маніяк мучив своїх жертв. У світі маніяка вони зустрічають і його спогад про самого себе — маленького, заляканого, але доброго хлопчика, якого мучить і принижує батько-п'яниця. Поступово стає ясно, що саме таке скалічене, нещасне дитинство стало причиною садистських нахилів Карла. Соратник Кетрін впевнений, що справа в самому Карлі і що можна пережити й не такі приниження, залишившись людиною без відхилень. Однак Кетрін жаліє Карла. Після битви з тією частиною його душі, яка увібрала в собі все зло, вже майже здолавши цього темного короля і повелителя внутрішнього світу Карла, вона розуміє, що остаточна перемога неможлива, поки живий хлопчик — Карл, оскільки темний король-садист і добра дитина — дві частини однієї і тієї ж душі.

Незадовго до цього хлопчик — Карл розповів Кетрін історію про те, як одного разу він приніс додому пташку зі зламаною лапкою і вилікував її, але його жорстокий батько дізнався про це, і Карл, розуміючи, що пташку чекає жахлива болісна смерть, якщо її знайде батько, сам втопив її у ванні. «Так було краще для неї», — каже він. Кетрін бере пораненого хлопчика і опускає його в озеро, біля якого відбувалася битва. Хлопчик — Карл тоне, водночас гине і темна частина душі Карла, і зразу ж умирає в реальності сам Карл. Кетрін прокидається. Після всього вона забирає собі собаку маніяка. Завдяки поміченим підказкам у видіннях маніяка, другий слідчий знаходить викрадену дівчину і в останній момент рятує.

Надалі Кетрін успішно використовує проникнення у внутрішній світ для допомоги хлопчикові, який перебуває в комі. Після цього Дін і Новак зустрічаються біля будинку Старгер. ФБР офіційно виключило технологію проникнення у свідомість зі свого розслідування, а Дін отримала дозвіл використати інверсію з Едвардом Бейнсом. Заключна сцена — Бейнс, що підійшов, аби обійняти Дін^[2].

Актори

• Дженніфер Лопес — Кетрін Дін
• Вінсент Д'Онофріо — Карл Старгером
  • Джейк Томас — Карл Старгером в дитинстві
• Вінс Вон — Пітер Новак
• Джейк Вебер — Гордон Ремсі
• Ділан Бейкер — Генрі Уест
• Меріанн Жан-Батист — Міріам Кент
• Тара Сабкофф — Джулія Хіксон
• Колтон Джеймс — Едвард Бейнс
• Мусетта Вандер — Елла Бейнс
• Патрік Бошо — Люсьєн Бейнс
• Джеймс Геммон — Тедді Лі
• Дін Норріс — Коул
• Прюїтт Тейлор Вінс — доктор Рейд
• Пітер Сарсґаард — Джон Трейсі

Продовження

У 2009 році відразу на DVD вийшов фільм «Клітка-2» (The Cell 2), що є продовженням (спінофом) першого фільму. Фільм розповідає про серійного вбивцю і жінку-медіума, яка повинна здійснити подорож у його підсвідомість, щоб урятувати жертв маніяка.

Художні впливи

Деякі сцени в «Клітці» натхненні художніми творами. Сцена, в якій кінь розпадається на шматки падаючими скляними панелями, була натхненна роботами британського художника Дем'єна Герста. Фільм також включає сцени, засновані на роботах інших художників кінця XX століття, зокрема Одда Нердрума^[en], Ганса Ґігера та братів Квей^[en][3]. Під час однієї зі сцен героїня Дженніфер Лопес засинає, дивлячись фільм «Фантастична планета».

У сцені розмови Кетрін із Карлом, коли він «прибирає» свою першу жертву, декорації нагадують музичний кліп «REMING ROSE». Сцена, де Пітер Новак уперше потрапляє в голову Карла Старгера, і перед ним стоять три жінки з відкритими ротами до неба — за мотивами картини «Світанок» норвезького художника Одда Нердрума. Сцена, в якій Кетрін Дін переслідує Карла у кам'яному коридорі, безпосередньо перед тим, як вона входить до кімнати з конем, заснована на картині Ґігера «Шахт».

Примітки

1. The Cell (2000). Box Office Mojo. IMDb. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 6 липня 2021.
2. Datlow, Ellen; Windling, Terri (2001). The Year's Best Fantasy and Horror: Fourteenth Annual Collection (вид. 14). Macmillan. с. xc. ISBN 0-312-27544-7.
3. Mitchell, Elvis (18 серпня 2000). FILM REVIEW; Prowling the Corridors Of a Very Twisted Psyche. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2018.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]