Клімат материкової частини Греції подібний із кліматом Балканського регіону в цілому — із холодними зимами і жарким вологим літом. Аттика, центральні і східні райони Пелопоннесу, Крит, острови Кіклад і Додеканесу відрізняються типовим середземноморським кліматом зі спекотним і сухим літом та водночас прохолодною зимою. На Криті найдовше зберігається тепла погода[2].
Одним із основних природних чинників клімату виступає геоморфологічний фактор. Так, у північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма Пінд, клімат більш вологий і має деякі риси, типові для морського клімату. На схід від Пінду клімат здебільшого посушливіший, а погода порівняно більш вітряна. У деяких регіонах характерний мелтемі[3], або етесіан — літній вітер, який дме, головним чином, у напрямку Егейських островів, тут розвинені вітрильний спорт і віндсерфінг.
Аномалії
Рекордний температурний максимум в Греції зареєстрований в передмісті АфінТатой, Аттика 10 липня 1977, який склав +48,0°C[4]; температурний мінімум - у місті Птолемаїда, Центральна Македонія, 27 січня 1963, він склав -27,8°C[5].
Аномально теплою виявилась зима2010 року, побивши рекорди останніх ста років. Зокрема, 1 і 2 січня, температура повітря в місті Іракліон, розташованому на острові Крит, склала майже 30 градусів тепла за Цельсієм. У зв'язку з чим місцеві жителі зустрічали Новий Рік на пляжі[6]. В Афінах температура піднімалася 22 градусів при змінній хмарності. Метеорологи пояснили кліматичну аномалію тим, що сильний південний вітер пригнав до Греції маси теплого повітря з Африки. Не по сезону тепла погода панувала в Греції й весь грудень, викликавши масове цвітіння рослин, які зазвичай квітнуть навесні[7].