Кишинівська духо́вна семіна́рія (молд. Seminarul Teologic din Chișinău) — навчальний заклад Молдовської митрополії Відомства православного сповідання Російської імперії для підготовки християнського духовенства у Кишиневі і всій Бессарабії, що працювала у 1813—1940. Була знову відкрита 25 грудня 1991[1].
Кишинівська духовна семінарія була відкрита у 1813 одночасно з утворенням Кишинівської єпархії[1] за ініціативи Святителя Гавриїла Бенулеску-Бодоні, Митрополита Кишинівського і Хотинського.
Розташовувалася на розі сучасних вулиць Бенулеску-Бодоні (тоді Семінарська) і Когелнічану. Кишинівська семінарія зіграла значну роль у розвитку культури і просвіти у Бессарабії. У ній, окрім богословських дисциплін, викладалися граматика, поезія, риторика, логіка, філософія, географія, історія, математика. Окрім того, обов'язковим було вивчення грецької, латини, російської і молдовської мов. Вивчення німецької і французької мов було факультативним.
У 1816 при духовній семінарії був відкритий пансіон для дітей привілейованих класів, що став першою спробою організації світської середньої освіти у Бессарабії. Більшість учнів пансіону відвідували тільки перші класи семінарії, після чого вступали на різноманітні цивільні служби. Багато учнів пансіону при семінарії пізніше стали вчителями. У 1833 у Кишиневі була відкрита обласна гімназія, і духовна семінарія стала поступово втрачати своє значення, перетворюючись у замкнений духовний навчальний заклад.
У 1878 у Кишиневі створений гурток народників (близько 30 людей) під керівництвом Авксентія Фрунзе і Констянтина Урсу, більшість з членів якого були учнями духовної семінарії.[2]
Семінарія була закрита у червні 1940, коли Бессарабія була окупована СРСР.
Знову відкрита 25 грудня 1991.[3]
Серед відомих випускників Кишинівської духовної семінарії були народники П. Брага, Микола Зубку-Кодряну, Філіп Кодряну, композитор Г. Львівський та ін.
У 1880 Кишинівську семінарію закінчив Арсеній Стадницький, майбутній митрополит Ташкентський і Туркестанський.
Випускником семінарії був протоієрей Микола Гепецький, член Державної думи від Бессарабської губернії.