У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кириченко .
Іван Федорович Кириченко ( 9 (22) січня 1902 (19020122 ) , Черкаси — 23 вересня 1981 , Москва ) — радянський військовик , Герой Радянського Союзу , в роки німецько-радянської війни командир 9-го танкового корпусу 33-й армії 1-го Білоруського фронту , генерал-лейтенант танкових військ .
Біографія
Народився 9 (22) січня 1902 (19020122 ) року в місті Черкаси в селянській родині. Українець . Член ВКП (б) з 1927 року.
Закінчив початкову школу. Працював учнем і робітником у друкарні.
У Червоній Армії з 1919 року. Учасник Громадянської війни . У 1932 році закінчив Ленінградські бронетанкові курси.
У січні 1938 року направлений у спеціальне відрядження до Монголії . Брав участь у боях з японськими мілітаристами на річці Халхин-Гол (Монголія) в 1939 році.
З липня 1940 року — заступник командира 22-го танкового полку 11-ї танкової дивізії 2-го механізованого корпусу Одеського ВО .
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в оборонних боях в Україні у складі військ Південного фронту .
З вересня 1941 року — командир 9-ї танкової бригади. Учасник оборони Москви .
З листопада 1942 року — заступник командира 2-го гвардійського механізованого корпусу . Учасник Сталінградської битви .
З 2 березня 1943 року полковник І. Ф. Кириченко — командир 29-го танкового корпусу . У складі військ 5-ї танкової армії брав участь в Курській битві , визволенні Лівобережної України , Кіровоградській і Умансько-Ботошанській наступальних операціях .
З червня 1944 року — заступник командуючого 5-ю гвардійською танковою армією на 1-му Прибалтійському фронті .
З січня 1945 року — командир 9-го танкового корпусу на 1-му Білоруському фронті . В січні 1945 року вміло керував з'єднаннями і частинами в ході Варшавсько-Познанської наступальної операції при прориві ворожої оборони на лівому березі річки Вісла , звільнення польських міст Радом , Лодзь , Каліш , Сулєхув при виході до річки Одер .
За вміле керівництво танковим корпусом і проявлені при цьому рішучість і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року генерал-лейтенанту танкових військ Кириченко Івану Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6413).
Після війни І. Ф. Кириченко продовжив службу в армії. У 1948 році він закінчив Військову академію Генерального штабу. Був командувачем бронетанковими військами Північної групи військ (Польща ), Московського військового округу . З грудня 1959 — в запасі.
Жив у Москві . Помер 23 вересня 1981 року. Похований у Москві на Введенському кладовищі .
Нагороди
Нагороджений чотирма орденами Леніна , трьома орденами Червоного Прапора , двома орденами Суворова 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями , іноземними орденами.
Література
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1: Абаев—Любичев / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов . — М.: Воениздат, 1987. — 911 с. (рос.)
Они отстояли мир: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Черкасской области. — Днепропетровск: Промінь, 1985. — 398 с. (рос.)
Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945» / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. — 598 с. (рос.)
Посилання