Територія яру належить до Донецької північно-степової провінціїДонецької фізико-географічної областіДонецької височини. Довжина 6 км. Яр протягнувся з південного-сходу на північний захід. Являє собою частину сточища річки Вільхівка. Верхів'я яру обсаджені штучними лісовими насадженнями. У кінці яру, перед кварталом Луганським, створено протипаводкову греблю. Яр перетинають два ґрунтові насипи автошляхів. Верхів'я лівого схилу обсаджені лісовими насадженнями. В околицях яру розташовані мікрорайони Зарічний, Мирний, Південний, селище Косіора, Героїв Сталінграду, Щербакова, Луганський.
Рельєф
Калмицький яр
У геоморфологічному відношенні територія приурочена до Донецького кряжу. Ця територія представлена південно-східним степовим схилом з кутом нахилу 30-40° та перепадом висом до 40 м, з сильно розвинутою ерозійно-овражною системою.
На околицях кварталів Зарічний та Мирний біля спеціалізованої середньої школи № 57 Артемівського району міста Луганська зберігся унікальний комплекс мергельної рослинності з участю раритетних видів з флори України. Загальна площа масиву приблизно становить 10 га.
Центральна частина схилу характеризується асоціаціями з участю ковили Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), громовика донського (Onosma tanaitica Klok.), льону Чорняєва, волошки Маршала (Centaurea marshalliana Spreng.), чебреця крейдяного (Thymus calcareus Klok. ex Shost.) та різнотрав'я або ковили Лессінга, льону Чорняєва, громовика донського та різнотрав'я. Проєктивне покриття цих асоціацій дорівнює 60-70 %. У них зустрічаються види з Червоної книги України: ковила Лессінга, ковила волосиста, громовик донський, тюльпан змієлистий (Tulipa ophiophylla Klok. et Zoz), сон чорніючий (Pulsatilla nigricans) та з регіонального списку: чебрець крейдяний, горицвіт волзький, волошка руська (Centaurea ruthenica) та інші[2].
Вершину схилу займають асоціації з участю ковили Лессінга, костриці борознистої (Festuca rupicola), шавлії пониклої, кринітарії волохатої (Crinitaria villosa (L.) Grossh.), льону Чорняєва та різнотрав'я або ковили волосистої, карагани кущової (Caragana frutex (L.) C. Koch.), шавлії пониклої, волошки Маршала, громовика донського та різнотрав'я. Проєктивне покриття становить 70-80 %. У них беруть участь, крім вищенаведених раритетних видів, астрагал крейдолюбний (Astragalus cretophilus Klok.), занесений до Червоної книги України, та астрагал Генінга (Astragalus henningi (Stev.) Boris), занесений у Європейський Червоний список[2].
На території урочища було знайдено вид рослин з Європейського Червоного списку (астрагал Генінга), 7 видів із Червоної книги України — астрагал крейдолюбний, дельфініум яскраво-червоний (в Україні знаходиться на північно-західній межі свого ареалу, на сьогодні, відомо лише 4 місця на території країни), громовик донський, сон чорніючій, тюльпан змієлистий, ковила Лессінга, ковила волосиста, а також 11 видів з регіонального списку. Крім того, майже всі описані угрупування, занесені до сторінок Зеленої книги України що свідчить про унікальність цього урочища[2].
Екологічний стан
Квартали Зарічний і Мирний над Калмицьким яром
Через близьке розташування густонаселених жилих кварталів міста Луганська, це урочище зазнає значний антропогенний тиск (випас кіз та овець, збір рослин на букети, місце відпочинку місцевих мешканців, стихійне сміттєзвалище). Із введенням в експлуатацію бензозаправки, погіршав стан із забрудненням ґрунтів, повітря, збільшення кількості сміття.
зберегти масив унікальної степової рослинності, багатої рідкісними та зникомими видами,
зберегти типовий ландшафт південного-сходу України,
може слугувати навчально-виховною базою для проведення занять з біології рідного краю.
У заповідному об'єкті недоцільно проводити випасання тварин, видобування мергелю, забудову території, викошування сіна, усю іншу діяльність, яка може негативно вплинути на стан рослинності[3].
Сучасність
За Генеральним планом (2011 року) у Калмицькому яру неподалік від спеціалізованої середньої школи № 57 заплановано зведення фізкультурно-спортивного комплексу[4]
↑Форостюк О. Д. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.
↑ абвгПерегрим М. М. Рослинність урочища «Мергельний яр» у місті Луганську, що пропонується до заповідання // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва : Матеріали ІІІ Міжнародної наукової Конференції молодих дослідників. — К. : Фітосоціоцентр, 2003. — С. 69-71.
↑ абПерегрим М. М. До питання про флору Донецького Кряжу // Відновлення порушених природних екосистем: Матеріали Першої міжнародної наукової конференції. — Дон. : ТОВ «Лебідь», 2002. — С. 322–324.