Кагамлик (село)

село Кагамлик
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Тер. громада Градизька селищна громада
Код КАТОТТГ UA53020050100077726
Основні дані
Населення 736
Площа 2,47 км²
Густота населення 297,98 осіб/км²
Поштовий індекс 39043
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°17′36″ пн. ш. 33°4′13″ сх. д. / 49.29333° пн. ш. 33.07028° сх. д. / 49.29333; 33.07028
Середня висота
над рівнем моря
89 м
Місцева влада
Адреса ради <! 39040, Полтавська обл., Глобинський р-н, с. Пронозівка, вул. Центральна, 28 -->
Карта
Кагамлик. Карта розташування: Україна
Кагамлик
Кагамлик
Кагамлик. Карта розташування: Полтавська область
Кагамлик
Кагамлик
Мапа
Мапа

CMNS: Кагамлик у Вікісховищі

Кагамли́к — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 736 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пронозівська сільська рада.

Географія

Село розташоване на березі невеликої річечки Сухий Кагамлик, яка через 2 км впадає в Кременчуцьке водосховище. Вище за течією річки Кагамлик на відстані 1,5 км розташоване село Бориси. На відстані 0,5 км розташоване село Васьківка. Через село проходить автомобільна дорога Н08 Київ-Дніпро.[1]

Площа населеного пункту — 247,0 га.[1]

Історія

На околиці села виявлено поховання у супроводі залізних речей (зокрема, залізного серпа) в кургані епохи пізньої бронзи[2]. Поховання здійснене у видовбаних (шляхом випалення) дерев’яних колодах, перекритих деревом[3]

Засноване 1698 (спочатку як група хуторів) чигирин-дібровським сотником Іваном Булюбашем. 1709 цей сотник отримав на Кагамлик лист-надання полковника Лубенського полку. Належало до Чигирин-Дібровської сотні Лубенського полку.

У 1726-1730 роках разом із присілками Недогарок, Шостаківка та Кривуші належало до Власівської сотні і в 1726 році мало 119 дворів[4]. Відтак, увійшло до Градиської сотні Миргородського полку Київського намісництва і згідно із описом Київського намісництва 1781 року значилося як "хутір монастиря Городиського" та мало всього 8 хат[5].

День села — 14 жовтня.

Населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 671 громадяни з кількістю дворів — 344.[1]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 762 особи, з яких 326 чоловіків та 436 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 736 осіб[7].

Мешканці

В селі народився Моцак Михайло Андрійович (1923—2012) — український скульптор, майстер художнього фарфору.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 97,69 %
російська 1,63 %
білоруська 0,54 %
молдовська 0,14 %

Економіка

Село є відділком ТОВ СГП «Надія» з молочнотоварною фермою та тракторною бригадою, яка тимчасово стала закритою з початком російсько-української війни. Також на території села розташоване приватне підприємство «Будівельні матеріали» з виробництва паленої цегли.[1]

Інфраструктура

У селі працює[1]

  • фельдшерсько-акушерський пункт
  • сільський клуб
  • продовольчі магазини

Село газифіковане.[1]

Культура

Садиба із села Кагамлик у Національному музеї народної архітектури та побуту України

У Національному музеї народної архітектури та побуту України в Києві у відділі Українське село 60-х — 70-х років ХХ століття представлена хата із села Кагамлик з внутрішнім інтер'єром 60—70-х років XX століття.

Пам'ятки

У селі є пам'ятка-меморіальний комплекс: Братська могила воїнів радянсько-німецької війни і пам’ятний знак полеглим воїнам-односельцям, споруджений 1956 року[9].

Примітки

  1. а б в г д е Пронозівська сільська рада [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Лугова Л.М. Поховання доби пізньої бронзи поблизу села Кагамлик Глобинського району // АЗ ПКМ. — Полтава: вид. ПКМ, 1992. — Вип.1. - С. 36-39.
  3. Куштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. – Археологічний альманах, № 29 – Донецьк: «Донбас», 2013.
  4. Костенко Микола, Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729 – 1731 рр.: науково-довідкове видання, Київ: Центр учбової літератури, 2014. - с. 64, 74
  5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 138—140
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Рішення виконкому Полтавської облради народних депутатів від 23.04.1982 № 247

Посилання


Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!