Село розташоване на березі невеликої річечки Сухий Кагамлик, яка через 2 км впадає в Кременчуцьке водосховище. Вище за течією річки Кагамлик на відстані 1,5 км розташоване село Бориси. На відстані 0,5 км розташоване село Васьківка. Через село проходить автомобільна дорога Н08Київ-Дніпро.[1]
На околиці села виявлено поховання у супроводі залізних речей (зокрема, залізного серпа) в кургані епохи пізньої бронзи[2]. Поховання здійснене у видовбаних (шляхом випалення) дерев’яних колодах, перекритих деревом[3]
Засноване 1698 (спочатку як група хуторів) чигирин-дібровським сотником Іваном Булюбашем. 1709 цей сотник отримав на Кагамлик лист-надання полковника Лубенського полку. Належало до Чигирин-Дібровської сотні Лубенського полку.
У 1726-1730 роках разом із присілками Недогарок, Шостаківка та Кривуші належало до Власівської сотні і в 1726 році мало 119 дворів[4]. Відтак, увійшло до Градиської сотні Миргородського полку Київського намісництва і згідно із описом Київського намісництва 1781 року значилося як "хутір монастиря Городиського" та мало всього 8 хат[5].
День села — 14 жовтня.
Населення
Станом на 1 січня2011 року населення села становить 671 громадяни з кількістю дворів — 344.[1]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 762 особи, з яких 326 чоловіків та 436 жінок.[6]
Село є відділком ТОВ СГП «Надія» з молочнотоварною фермою та тракторною бригадою, яка тимчасово стала закритою з початком російсько-української війни. Також на території села розташоване приватне підприємство «Будівельні матеріали» з виробництва паленої цегли.[1]
У селі є пам'ятка-меморіальний комплекс: Братська могила воїнів радянсько-німецької війни і пам’ятний знак полеглим воїнам-односельцям, споруджений 1956 року[9].
↑Лугова Л.М. Поховання доби пізньої бронзи поблизу села Кагамлик Глобинського району // АЗ ПКМ. — Полтава: вид. ПКМ, 1992. — Вип.1. - С. 36-39.
↑Куштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. – Археологічний альманах, № 29 – Донецьк: «Донбас», 2013.
↑Костенко Микола, Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729 – 1731 рр.: науково-довідкове видання, Київ: Центр учбової літератури, 2014. - с. 64, 74
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 138—140