У дорослому футболі дебютував 1940 року виступами за команду клубу «Кішпешт», в якій провів вісім сезонів.
1948 року перейшов до «Ференцвароша», за який відіграв 6 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Ференцвароша», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі цієї команди 1949 року виборов титул чемпіона Угорщини. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Ференцварош» у 1954 році.
Виступи за збірну
1948 року провів свою єдину офіційну гру у складі національної збірної Угорщини — матч проти збірної Румунії, який завершився перемогою угорців з рахунком 9:0, два голи на свій рахунок записав Месарош.
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1956 року, очоливши тренерський штаб клубу «Бешикташ». Під його керівництвом стамбульська команда стала переможцем першого загальнотурецького футбольного турніру, Кубка Федерації в сезоні 1956/57, який згодом було зараховано до статистики чемпіонатів Туреччини.
На початку 1960-х розпочав тренерську роботу на батьківщині, очоливши 1961 року тренерський штаб «Ференцвароша». У 1963 та 1964 роках приводив команду до перемог у чемпіонаті Угорщини. А 1965 року «Ференцварош» під його керівництвом став володарем Кубка ярмарків, здолавши з рахунком 1:0 у фіналі турніру італійський «Ювентус». Ця перемога стала першою для східноєвропейських команд у європейських клубних змаганнях та наразі лишається єдиним титулом для угорських команд на європейському рівні.
В подальшому продовжував працювати з угорськими клубними командами, очолював тренерські штаби «Дьйора», «Шалготар'яна» та «Гонведа». Завершив тренерську кар'єру роботою з останнім протягом 1971—1973 років.