Йоганн Георг Христіан Леманн (нім. Johann Georg Christian Lehmann[2][3][4][5], 25 лютого 1792 — 12 лютого 1860) — німецький[3] ботанік[3][4], доктор медицини[4], професор медицини[3] та природничих наук[3], директор ботанічного саду в Гамбурзі[3] та бібліотекар[3].
Йоганн Георг Христіан Леманн народився у Газелау (земля Шлезвіг-Гольштейн) 25 лютого 1792 року[4].
Леманн вивчав медицину у Геттінгені та Копенгагені[4]. У 1813 році він отримав ступінь доктора медичних наук, а через рік - ступінь доктора філософії у Єнському університеті імені Фрідріха Шиллера[4].
У 1817 році Йоганн Георг Христіан Леманн опублікував Monographia generis Primularum - працю, яка принесла йому популярність. У 1818 році він опублікував Plantae e familiae Asperifoliarum nuciferae descripsit Joannes Georgius Christianus Lehmann, у 1820 — Monographia generis Potentillarum, а у 1821 — Icones et descriptiones novarum et minus cognitarum stirpium[5].
Наукові досягнення Леманна не залишилися без визнання[4]. Він був членом 26 наукових товариств[4], у тому числі іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук (1822).
Леманн зробив значний внесок у ботаніку, описавши багато видів рослин[6].
Йоганн Георг Христіан Леманн помер у Гамбурзі 12 лютого 1860 року[4].
Йоганн Георг Христіан Леманн спеціалізувався на папоротеподібних, мохоподібних, водоростях та на насіннєвих рослинах[2].