Йоахім Румор

Йоахім Румор
Joachim Rumohr
Народження	6 серпня 1910(1910-08-06) Гамбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	11 лютого 1945(1945-02-11) (34 роки) Будапешт, Угорщина
Країна	Третій Рейх
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	Кавалерія
Роки служби	1935-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Член	СС[1]
Звання	Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС
Формування	Моторизована дивізія СС «Дас Райх» Кавалерійська бригада СС 8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр»
Командування	8-й артилерійський полк СС «Флоріан Гайєр» 8-ма кавалерійська дивізія СС «Флоріан Гайєр»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Золотий німецький хрест Кільце «Мертва голова» Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Йоахім Румор (нім. Joachim Rumohr; 6 серпня 1910, Гамбург — 11 лютого 1945, Будапешт) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Ранні роки

Йоахім Румор народився 6 серпня 1910 року в місті Гамбург. 1 квітня 1930 Румор вступив в НСДАП (партійний квиток № 216 161), а 31 січня 1931 року в СС (службове посвідчення № 7 450).

У листопаді 1935 року Йоахіма перевели в штандарт СС «Германія», що був в складі Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. 1 травня 1938 року Йоахім Румор був призначений командиром 12-го штурму штандарта СС «Германія».

Друга світова війна

Йоахім Румор взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті. 1 серпня 1940 року стає командиром 1-го дивізіону артилерійського полку СС, а з початку 1941 року — 2-го дивізіону артилерійського полку СС «Райх».

1 червня 1942 року Йоахім Румор був переведений в кавалерійську бригаду СС, де став командиром артилерійського полку СС. У тому ж місяці бригада була розгорнута в кавалерійську дивізію СС «Флоріан Гайєр».

1 липня 1944 року Румор став останнім командиром своєї дивізії. На чолі дивізії взяв участь у важких боях в Будапешті. У лютому 1945 року дивізія була практично повністю знищена радянськими військами в боях під Будапештом. Після поразки під Будапештом і при загрозі потрапити в радянський полон 11 лютого 1945 покінчив життя самогубством.

Звання

• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1938)
• Штурмбаннфюрер СС (21 червня 1941)
• Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1942)
• Штандартенфюрер СС (20 квітня 1944)
• Оберфюрер СС (9 листопада 1944)
• Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (15 січня 1945)

Нагороди

• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Залізний хрест (1939)
  • 2-го класу (14 листопада 1939)
  • 1-го класу (28 серпня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (23 лютого 1943) як оберштурмбаннфюрер СС і командир артилерійського полку СС «Флоріан Гайєр»
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (16 січня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 8-го артилерійського полку СС «Флоріан Гайєр»
  • Дубове листя (№ 721) (1 лютого 1945) як бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС і командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайєр»
• Згадувався в Вермахтберіхт 9 жовтня 1944 року

Джерела

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
• Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German) . München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.

Військові посади
Попередник: Оберфюрер СС Густав Ломбард	Командир 8-ї кавалерійської дивізії СС «Флоріан Гайєр» 1 липня 1944 — 11 лютого 1945	Наступник: розформована

1. Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
   d:Track:Q63098423