У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Зубко.
|портрет=
Зубко Яків Пантелеймонович - український зоолог XX століття.
Яків Зубко народився 27 жовтня 1899 року у м. Гадяч (Полтавщина).
У 1920 р. поступає на природниче відділення Полтавського педагогічного інституту, пізніше перетвореного в Інститут народної освіти, і закінчує його 1924 р.[1]
Завідував зоологічними кафедрами Харківського та Луганського педагогічних інститутів.
Вивчав фауну кажанів, землерийок і гризунів півдня і сходу України. Описав кілька нових підвидів дрібних ссавців, у тому числі сліпушків та мідиць.
Протягом 48 років своєї трудової діяльності Яків Пантелеймонович успішно суміщав педагогічну роботу з науковими дослідженнями. Його перу належать роботи про ссавців Полтавщини та південних теренів України. Разом із вивченням своєї «головної» групи — гризунів-полівок, ряд праць він присвятив питанням екології і зоогеографії. Визнаний польовий зоолог та еколог, він був учасником різноманітних конференцій і з'їздів. Ним опубліковано багато методичних посібників, програми з навчальних курсів — загальної біології, зоології, екології, зоогеографії, еволюційного вчення.
Помер Яків Пантелеймонович Зубко 23 грудня 1968 року після важкої хвороби.
Найголовніші публікації Якова Зубка
- Зубко Я. П. Новий підвид мідиці бурозубої (Sorex araneus Averini subsp. nov.) // Праці наук.-досл. зоол.-біол. ін-ту / Харк. ун-т (Сектор екології). — 1937. — Том 4. — С. 299–303.
- Зубко Я. П. Нарис фауни Chiroptera південного сходу Одеської області // Збірник праць Зоологічного музею АН УРСР. — 1937. — Вип. 20. — С. 121–128.
- Зубко Я. П. Пізній кажан (Eptesicus serotinus Schreb) на Харківщині // Наукові записки Харківського державного педагогічного інституту. — 1939. — № 1. — С. 321–323.
- Зубко Я. П. До питання про підвидовий склад сліпачків (Ellobius talpinus Pall.) Європейської частини СРСР (попереднє повідомлення) // Наукові записки / Харківський державний педагогічний університет. – 1940. – Том 4. – С. 191–194.
Публікації про Я. П. Зубка
Див. також
- ↑ Докладніше біографію див. у статті І. Кривицького та І. Загороднюка (2008, loc. cit.).